Едмон Ростан - Сірано де Бержерак

час рондо і сонетів. ">[17] сонети вам…

Дуенья

(засмучено)

Мені?

Сірано

У них я загорну вам тістечка…

Дуенья

А!

Сірано

Згода? Від цих-от пиріжків не станеться вам шкода?

Дуенья

Хай навіть так!

Сірано

Гаразд! А ці от покладем До Сент-Аманових[18] заплутаних поем!

Дуенья

ХаІ

Сірано

Ці – в Шапленів[19] вірш!

Дуенья

Хі!

Сірано

Тільки споживати Прошу на вулиці, а тут не заважати! Вернетесь, як усе з’їсте… Але ж…

Сірано

(виштовхує її)

Ідіть!

(Зачиняв за дуеньєю двері, спиняється, здійнявши бриля, на шанобливій відстані.)

Дозвольте день і час мені благословить, Коли ласкаво так згадали ви про мене І прибули сюди, щоб…

Роксана

(знявши маску)

Перш за все, кузене, Спасибі щире вам, що вчора шах і мат Од шпаги вашої дістав нікчемний фат… Його бо пан… один… який мене кохає…

Сірано

Де Гіш?

Роксана

(опустивши очі)

Дружиною для мене прирікає…

Сірано

Про людське око, так?

(Уклоняючись.)

Тож я меча підніс Учора не за свій страхоподібний ніс, – За очі осяйні, неначе зорі неба!

Роксана

Ще… хочу я сказать…, але спочатку треба Згадати вам той час, коли ви, майже брат, Зі мною рідних лук вдихали аромат У парку давньому, при озері сріблястім…

Сірано

Од цього спогаду на мене віє щастям!

Роксана

Бувало, робите ви з очерету спис…

Сірано