Ніка Сасс - Міст: Подарунок з минулого, Ніка Сасс

Розділ 21

Стас сидів у робочому кабінеті і розмірковував над нещодавньою розмовою із сином. Чоловік між ділом запитав: “Як мама?” і малий відповів, що наче нормально, усміхається, але вночі чомусь плаче, коли думає, що він вже спить. Його це чомусь зачепило, можливо, через те, що відчував почуття провини. Хоча в чому він завинив? В тому, що намагався стати щасливим? Сподівався, що з її від’їздом його життя прийде до ладу. Але це були марні сподівання. Ні від’їзд Агати, ні весілля з Юліаною не зробили його щасливим. 

Він ніби то мав все для того, щоб бути щасливим: гарну молоду дружину, кар’єра йде вгору. Медовий місяць вони провели на Мальдівах, як і мріяла дівчина. І всього, що має, він досяг власними силами. Та всередині йому наче щось муляє. Ще і дружина останній місяць сама на себе не схожа, стала більш дратівлива, а тиждень тому ввечері, коли він повернувся додому, раптом завела тему про дитину. Юліана завжди казала, що спочатку мріє побудувати вдалу кар’єру, а тоді вже буде думати про дітей. І тут така розмова. Стас тоді роздратувався і відповів дуже різко, що не готовий поки до ще однієї дитини. Він тільки-но дізнався про сина, і зміг до цього звикнути. Але Юліана, наче, зациклилась на цій темі. Розповіла, що вже була у лікаря і здала всі потрібні аналізи. Просила і Стаса теж пройти обстеження, та він відмахнувся. Стаса дивувало, як із лагідної, милої, адекватної дівчини, вона перетворилась на невдоволену і схиблену на материнстві особу.

 

Дійшло вже просто до абсурду. Він став затримуватись у офісі, аби уникнути виконання подружнього обов’язку. Стас не хотів, щоб за нього вирішували, коли йому ставати батьком. Вже одного разу це сталося. Але його син був створений в любові. Зараз же він все частіше ловив себе на думці, що не кохає Юліану. І якщо раніше він був певен, що почуття з’являться, то зараз він вже почав у цьому сумніватися. Все частіше йому спадало на думку, що він вчинив найбільшу помилку, одружившись з Юліаною. А ще той факт, що його колишня плаче ночами, після повернення. Він не вірив у збіги. Сам відчув той потяг між ними, що нікуди не подівся. 

 

Від всіх цих думок, Стасу захотілося випити і виговоритись. Він написав Скаю. Цей хлопець завжди підтримував його і знав всю історію. Дзвонити не став, пам’ятаючи про маленьку донечку, яка могла спати. Друг відповів, що не проти зустрітися ненадовго. Тому домовились в улюбленому барі. Стас був задоволений, що з’явилась можливість комусь виговоритися, для Ская теж ця вилазка була можливістю поспілкуватись про щось крім пелюшок і сумішей. 

 

- Я до останнього сподівався, що в нас з Юліаною все складеться. Та зараз бачу, що наш шлюб котиться у прірву, - він судомно видихнув і скуйовдив волосся на потилиці.

- Що тобі сказати, друже? Ти сам зробив цей вибір, тож тобі і вирішувати як чинити далі. Але думай серцем, не головою. Обирай не те, що буде правильним, а те, що зробить тебе щасливим. Навіть якщо це рішення зробить нещасною твою дружину. Нажаль при складних рішеннях без втрат небуває. Це твоє життя і тільки тобі вирішувати як і з ким його жити...

Після цих слів, Скай розрахувався і, вибачившись перед Стасом, пішов.

Вітренко теж допив свій напій і поїхав додому. З’ясовувати стосунки проти ночі він не бажав, тому вирішив відкласти це питання до вихідних.

***

Вирішити все мирним шляхом не вийшло. 

- Я знала, що так буде! - кричала Юліана, нервово ходячи кімнатою, поки чоловік сидів на дивані. - Це завжди була вона! І те кляте “А” у твоєму татуюванні - це ж Агата,чи не так?  

- Мені дуже шкода, - відповів Стас, опустивши голову і занурюючи пальці у волосся. Він не знав, що ще сказати у виправдання.

- Ти - брехливий покидьок! Ти зіпсував мені життя!

- Не перегинай. Я сподіваюсь, ти ще будеш щаслива, тільки не з мною. Вибач.

Почувши це дівчина зняла свою обручку і жбурнула у нього.

- Як же я тебе ненавиджу, Вітренко! Сподіваюсь, ти будеш горіти у пеклі! - вона вибігла з квартири, гучно ляснувши дверима.

- Я вже там...- промовив тихо чоловік.

 

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍