Ірина Романовська - Фіктивний шлюб Генерального, Ірина Романовська

— На жаль, люба, не можу. Проблеми з івент-агентством, яке я відкрив у столиці. Місцева влада хоче відібрати в нас територію, будівлю, де знаходиться офіс, планують знести. Нагально потрібна моя присутність. Я вже квиток придбав, виліт за дві години.

— Зрозуміло, — від розпачу я починаю смикати свій фартух. — Якщо треба, то, звісно, лети. Буду торт тоді сама їсти, чи Юлі половину віддам.

Олег ще раз цілує мене в губи та біжить нагору збирати валізу. Я з похилими плечима повертаюся до кухні. Духова шафа сигналізує про готовність ще одного коржа. Можна починати збирати торт до купи.

Юля сидить за столом мов мишка, але не поспішає нікуди йти. І я безмежно цьому рада. Не хочу зараз залишитись на самоті. Мені сумно та трохи прикро, за даремно витрачені сили. Ну чому я не подзвонила Олегу перед тим, як почати замішувати тісто? Ну чому?