Ньюбі Райтер - Казки навиворіт, Ньюбі Райтер

І як той не крутив носом, вибирати було ні з чого - забрав свого сина. Ех так зрадів, що вже подумав на радощах змінити своє ім’я на “Юху!”, але передумав.

А батько з сином йдуть додому. Один радісний, що з півнем знову можна буде на паркані медитувати, а другий - геть сумний, що перепаде сьогодні на горіхи і від жінки, і від Сірка з Мурчиком, і, що ще гірше, від Вадіка! Та й Манька влаштує йому безлактозний тиждень! 

- Синку, - порушив він тишу. - А ти не думав свою мудрість у маси нести?

- Що маєш на увазі? - запитав той.

- Виступати перед людом зі своїми надихаючими промовами, робити життя людей кращими. Кожен заслуговує на свій “Чудовий Ранок”!

- Твоя правда! А як же це все здійснити?

- Завезу тебе у місто! Там знайдуться охочі прийняти твою філософію життя.

На тому і порішили. Іванко приїхав у велике місто, став там Гуру Чудових Ранків. А його батьки пишалися здобутками сина на відстані. І їхні ранки, чесно кажучи, були без нього не менш чудовішими!

От вже й казочці кінець, а хто прочитав і натисне вподобайку - молодець!