Кетрін Сі - Мій чоловік за контрактом , Кетрін Сі

Ми зайшли всередину, я йшла за Ітаном. Деякі люди дивилися на мене, гадаю вони знають, що я дружина їх начальника. Це трохи ніяково. На щастя, ми їхали лише вдвох у ліфті. 

— Тайлер, може бути зайнятий, тож почекаєш його у кабінеті.

— Гаразд. 

Я вийшла заміж за мільйонера навіть не знаючи того, що він мільйонер. Навіщо йому так терміново одружуватися? Тим паче, на геть незнайомій жінці. Я нічого не розумію. Ітан провів мене до кабінету Тайлера і я сіла на диван, що знаходиться по центру кабінету. На відміну від будинку, тут все було трохи в темних відтінках. На стіні висіло декілька коркових дошок, а на них розміщувалися різноманітні ескізи прикрас. Ітан залишив мене тут одну, тож я спокійно встала і підійшла до стіни, щоб ближче розглянути ескізи. Я ніколи не була фанаткою ювелірних прикрас, але ці виглядають настільки вишуканими, що важко не захопитися.

— Подобається? — тільки зараз я подумала, що це може бути неетично ось так розглядати його ескізи без дозволу. Обережно повернулася до чоловіка, виглядає він досить сексуально. Біла рубашка з підкоченими рукавами ідеально підкреслює його  тіло, та ідеально поєднуються з краваткою темно синього кольору, такого ж кольору і його брюки, на ногах лаковані туфлі чорного кольору. Також в нього на правій руці був годинник та обручка. 

— Спочатку безцеремонно розглядала мої ескізи, а тепер і мене самого? Абігейл, ти доволі нахабна, — повільно підходить до мене.

— Важко не дивитися на витвори мистецтва, — зупиняється і піднімає брови до гори, на знак німого запитання. 

Прокручую у голові, те, що тільки що сказала і розумію, що він міг подумати.

— Ні-ні, не подумай, що це про тебе, я казала про ескізи! — на знак протесту махаю руками.

— Тобто я не гарний? — Тайлер схрещує руки на грудях і пристально дивитися на мене 

— Що? Ні! Дуже гарний та сексуальний. — прикушую язика, інакше я на говорю багато зайвого. 

Тайлер посміхається, і не це зовсім не мила посмішка, це більше нагадує посмішку, коли над тобою насміхаються. 

— Абігейл Роуз, ти така кумедна! — чоловік бере свій піджак і рушає до виходу. — Ти йдеш? 

— Звісно, — швидкими кроками наздоганяю його біля ліфта. 

Ми мовчки стоїмо доки ліфті піднімається до нас. Він сказав, що я нахабна, то чи варто мені просити в нього додати до контракту один мій пункт? Можливо пізніше. Двері ліфта відчинилися і ми зайшли в середину цієї коробки, що витримує вагу до двісті шістдесяти кілограмів. 

— Пробач, — Тайлер повертається до мене.

— За що? — він досить швидко притискає мене до стіни і нахиляється до мого обличчя, але не цілує. Мені стає трохи важко дихати від його погляду та того наскільки він близько до мене.

— Репортери рискають у пошуку того, що ми імітуємо відносини, тож гадаю відео з ліфту трохи вгамує їх. 

— Тоді, мені варто зробити так, — обійняла Тайлера за талію, — Це більше схоже на інтимний момент. 

— Згоден.

Двері ліфта відчинилися і нам довелося відпустити один одного та вийти з нього. Група співробітників побачила те, як ми обіймали одне одного. 

— Чим більше свідків, ти краще, — чоловік обійняв мене за талію і ми попрямували до виходу. 

Ітан вже підігнав машину до виходу і ми встигли сісти у салону, до того, як журналісти підійшли. 

— Спочатку до будинку Абігейл, — наказав Тайлер.

— Ти знаєш де я живу? 

— Я все про тебе знаю, Абігейл, — він трохи послабив вузол краватки. 

— А я декілька годин тому дізналася, що вийшла заміж за мільйонера. 

— І як відчуття? 

— Навіть не знаю. — на цьому наша розмова закінчилася. 

Решту шляху до моєї квартири я дивилася у вікно і розмірковувала на тему “що сказати батьку?”. 

Моя квартира знаходиться у новенькому житловому кварталі, тож тут було досить безпечно жити дівчині одній. Репортерів біля будинку не було, як і мого батька, що дуже дивно.

— Допоможеш? 

— Звісно, — Тайлер пішов за мною, а Ітан залишився в машині. 

Під квартирою також нікого не було. Гадаю чоловік помітив те, що я нервую.

— Шукаєш репортерів? 

— Ні, батька, — ми увійшли до квартири, — Я зірвала його угоду стосовно грошей, тож він обов'язково захоче звинуватити мене в цьому. 

— Яку угоду? — Тайлер оглянув мою квартиру, що була разів в десять менше ніж його будинок. 

— Батько взяв гроші в борг у батька Алекса, мого колишнього, і той запропонував йому умову, що як тільки ми одружимося, він забуде за ті гроші. 

— Тобто, тебе буквально хотіли продати? — я дістала свою валізу і зупинилася.

— Виходить, що так. 

— Ти занадто спокійна.. чому?

— Тому, що я відпустила цю ситуацію та змирилася з тим фактом, що батько не надто любить мене, — поклала до валізи светри, — Або ж, взагалі не любить. А твої батьки? Як вони відреагували на те, що ти одружився на дівчині без статку? — вирішила змінити тему.

— Їм байдуже чи є у тебе гроші. — Тайлер нахабно розвалився на дивані і спостерігав за тим, як я збирала речі. — Я перший у сім'ї мільйонер, вони ніколи не думала, про те, що зможуть жити як заможні люди. Моя сім'я родом з В'єтнаму, у дев'яностих вони емігрували до Лондона, жили тут на скромну зарплату батька, а потім мати народила мене і все стало ще гірше. Кожного дня я мріяв про те, коли зможу забезпечити їм краще життя, і ось у двадцять один рік я досягнув цього, — він зробив глибокий видих, — Та й досі тримаю планку. 

— Ти чудовий син.

— Не думаю. 

Весь час поки Тайлер розповідав свою історію, я намагалася дістати коробку з найвищої полиці у шафі, і мені так і не вдалося це, тож Тайлер вирішив допомогти мені. Він притулив мене своїм тілом і з легкістю дістав коробку з моєю білизною. 

— Чому така важлива коробка стоїть на найвищій полиці? 

— Хто з нас, ще нахабний? Ти розглядаєш мою нижню білизну! — я повернулася обличчям до чоловіка. 

— Я дуже нахабний, ти дуже скоро, це зрозумієш.. — Тайлер нахилився і поцілував мене, це було неочікувано, але я відповіла на поцілунок. Чоловік з легкістю підняв мене і посадив на стіл, що був поряд, я змогла обійняти його за шию, тим самим поглибити поцілунок. Рука Тайлера була на моїх грудях і він почав знімати з мене блузу.