Михайло Медуниця - «Батько народів» очима часу

комунізму! Олекса Ющенко "Його ім’я — прапор комунізму"
* * *

Сталін веде нас до комунізму.

Риси нової людини, людини комуністичного суспільства з найбільшою виразністю і яскравістю втілені в Сталіні.

У нього, у великого Сталіна, вчаться радянські громадяни і передові люди всього світу безстрашності в боротьбі, глибокій відданості справі комунізму.

Його, великого Сталіна, наслідують мільйони у своїй повсякденній роботі, в своїй, поведінці, у всьому своєму житті.

Він, великий Сталін, усім своїм життям показує приклад самовідданого служіння народу, приклад готовності "віддати справі робітничого класу, справі пролетарської революції і світового комунізму всі свої сили, всі свої здібності і, коли треба буде, всю свою кров, краплю за краплею".

Комуністи всіх країн вчаться у товариша Сталіна неперевершеної майстерності революційного перетворення світу, умінню передбачати хід подій, дбайливо підтримувати нове, що народжується, і безжально відсікати старе, реакційне, віджиле.

Сталінська скромність, простота, чуйність до людей, сталева воля, віра в народ, любов до народу і нещадність до ворогів народу стали взірцем для всіх чесних людей у їхній повсякденній боротьбі і труді.

Життя і діяльність нашого рідного Вождя — велика школа виховання людей у комуністичному дусі.

Вивчаючи біографію товариша Сталіна, радянські громадяни і всі передові люди світу здобувають пломінний гарт борців за щастя людства, набувають глибокого досвіду творців нового життя, проймаються незламною волею до перемоги.

Валентин Бичко "Ми всі за товаришем Сталіним"
* * *

...Коли в бою упав сурмач, і куля прапор збила, — Тен-комсомолець взяв кумач, що розгорнувсь, як крила, і рідний Сталіна портрет намалював на ньому. Підняв і з вигуком: — Вперед! — пішов од дому к дому... І всюди, де відважний Тен з тим прапором проходив, — росли загони партизан, готові до походів!

Іван Нехода "Балада про Індонезійські острови"
* * *

Доля наша повна щастя, вона радістю цвіте. Це ж наш мудрий, рідний Сталін дав життя нам золоте.

Записано в Магдалинівському районі на Дніпропетровщині
* * *

Що ми всі веселі і заможні стали, що життя прекрасне дарував нам Сталін.

Записано в Сумському районі на Харківщині
* * *

Над нами сонячні вершини, навколо простір золотий. Веди ж до щастя Батьківщину, великий Сталін, дорогий.

Записано в Конотопському районі на Сумщині
* * *

Будем веселитися, радість виливать, мудрого, великого Сталіна вславлять.

...Уперед в сім’ї радянській Україна в ногу йде. Вождь великий, рідний Сталін всіх згуртовано веде.

Записано в Романському районі на Сумщині
* * *

Наші долі кришталеві, в дружній праці лине спів. Слава Сталіну — вождеві, що ростить богатирів.

Записано в Охтирці на Сумщині
* * *

Сонце тепле з Сходу гріє, а мій народ си радіє, — у відкрите нам віконце світить Сталінськеє сонце. Світ новий відкрив нам Сталін, — ми щасливі тепер стали!

Записано в с. Настасіс Микулинського району на Тернопільщині
* * *

Дівчина співає про зорі весни, про правду народу з рідної Москви, про Сталіна-батька з рідного Кремля. Навіки вже вільна гуцульська земля.

Записано в Городенці на Станіславщині
* * *

Криворівня підтягає спів наш величавий... Вся Гуцульщина співає — Сталінові слава!

Я стахановка в колгоспі, тим гордіти буду, на колгоспнім полі робим — подивитись любо.

Подивляйтесь, та вдивляйтесь, спільно в колективі будем жити ми багато, будемо щасливі!

Записано на Станіславщині "В щасливих натхненних піснях народ прославляє Вождя" ("Літературна газета", 15 грудня 1949 року)
* * *

Ім’я Сталіна осяває і надихає нас в кожній справі, і ми сьогодні, в день семидесятиріччя товариша Сталіна, від усього гарячого вірного серця хочемо сказати:

— Дорогий Йосипе Віссаріоновичу! Живіть довго, довгі, щасливі роки на радість чесним трудівникам нашої країни і всього світу.

Олександр Бойченко "Любов до вождя" ("Літературна газета", 21 грудня 1949)
* * *

"Нам завжди у битвах за долю народу був другом і братом російський народ, і Ленін осяяв нам путь на свободу, і Сталін веде нас до світлих висот".

Ці світлі висоти — комунізм. А "ми живемо в такий вік, коли всі шляхи ведуть до комунізму" (В. Молотов).

Ми йдемо до нього спаяні, загартовані, готові подолати всі труднощі і перешкоди. Ми славимо великого Сталіна.

Довгих років і повного здоров’я нашому найдорожчому, найріднішому Йосифу Віссаріоновичу Сталіну!

Павло Тичина "Хвала творцеві нашого щастя!"
* * *

Ми йдемо з Вами, батьку, в прийдешній час шляхом героїчних походів. Ми тим і щасливі, що маємо Вас — великого батька народі?!

...Спасибі Вам, батьку! Спасибі й привіт за те, що крізь роки бурхливі у вік Комунізму ведете Ви світ, що з Вами — навік ми щасливі!

Степан Олійник "Батько народів"
* * *

Да славен день, коли уперше далі твій зір уздрів, — і сонця пломено! О серце світу, Сталін, ми з тобою, як з нами ти, бо ти і ми — одно.

Володимир Сосюра "Серце світу"
* * *

Ой шуми-заграй, верховинський край, та дзвеніте, трембіти, щоб той шум землі другу, Батьку в Кремлі та доніс буйний вітер.

Щоб йому до ніг та покласти міг всі ті шуми, мов море, з ними дяки глибінь за цих днів голубінь, за шляхи у віки неозорі.

Андрій Волощак "Спів Карпат"
* * *

В один із бурхливих квітневих днів 1917 року, коли я був у Петрограді як депутат з фронту від солдатів, мені випало велике щастя: я бачив Сталіна. Було це в редакції "Правды", яка містилася тоді в палаці Кшесинської.

У просторих покоях колишньої володарки палацу лежали гори книжок, листівок, відозв, призначених для поширення як у самому Петрограді, так і за його межами і особливо на фронтах.

Саме тоді, коли ми з працівником "Правды" Андрієм Соколовим в одній з таких, заповнених літературою, кімнат переглядали окремі революційні видання, повз нас швидко пройшло кілька чоловік. Серед них був і товариш Сталін. Я бачив його тільки коротку мить, але ніколи її не забуду.

Ще раз мені пощастило бачити великого Сталіна через 12 років. Узимку 1929 року він приймав групу українських письменників, і я мав щастя