Христина Вілем - Істина крові, Христина Вілем

1.1

Вівторок і справді минув без пригод. Йдучи додому Віта спробувала розслабитись, плечі та шия затерпли від сидіння над паперами, зате від купи замовлень майже нічого не залишилось.

Для Віти було дивним таке вперте бажання вирватись за кордон, особливо у жінок. Їй не давала спокою думка про тугу за домом, за рідними. За кордон можна поїхати у відпустку, можна навіть пожити там кілька місяців, якщо вже так хочеться, але назавжди? Нізащо.

Олег якось сказав, що не розуміє, як у ній поєднується така залізна логіка для бізнесу, практичність у житті та романтизм.

Віта видихнула короткий смішок – романтизм… О так, вона була дуже поступливою та вигадливою у перші роки шлюбу, згладжувала всі кути, старалась…

– Вітусь, ти чого така замріяна?

Олег зустрів її по дорозі додому і Віті раптом захотілось обійняти його. Як би не було, але він свій, справжній, нічого не вимагає і нічого не забороняє. І навіть вийшов зустріти її.

– Бачу у тебе романтичний настрій. Маю надію, він не випарується до вечора.

– А ти постарайся...

– Нариваєшся?

– Ага...

        

Віта прокинулась посеред ночі з відчуттям, що сталося щось важливе. От тільки що? Наче нічого не наснилось, вчора нічого не забула ані на роботі, ані вдома. Але оте відчуття чогось невідворотного...

Віту обдало жаром – Аліна!

Жінка обережно, щоб не розбудити чоловіка, встала з ліжка і поспішила у кімнату дочки.

Аліна спала. Віта зупинилась на порозі, розглядаючи її, наче вперше бачила. У свої шість років дівчинка була досить високою, волосся та колір очей успадкувала від неї, а схожою була на батька. І наполегливою, як він.

Віта мимоволі усміхнулась, згадуючи, з якою твердою упертістю її маленька донечка завжди отримувала те, що хотіла.

Вона згадала, як зраділа вагітності, хай та і була незапланованою, а Олегові лише сказала, що «діти пристрасті народжуються дуже гарними і удачливими».

Віта з нетерпінням чекала перших рухів і несподівано усвідомила, що центр її всесвіту перемістився у цю маленьку живу істоту у ній. Вона ні на мить не сумнівалась, що народиться дівчинка, навіть ім’я вибрала ще до результату УЗД. А зараз дівчинці, яка після народження розглядала її великими сіро-синіми очима вже шість і вона школярка.

Віта боялась навіть думати про те, що з Аліною може щось статись, вона ладна була кинутись на кожного, хто образить її дитину. В такі миті жінка відчувала, як її охоплює лють і злилась на себе – нічого не сталось і не станеться, а такими думками можна притягнути неприємність.

Віта пішла до кухні щоб зробити собі м’ятного чаю. Це завжди заспокоювало її але цього разу не допомогло. Погане передчуття не залишало і жінка відганяла від себе думки про маніяка. Наче навмисне вилізла згадка про відчуття стеження і знов її охопив напад панічного страху, захотілось, як у дитинстві – швидко, не оглядаючись побігти у кімнату і сховатись з головою під ковдру.

Віта обережно лягла в ліжко, але Олег все одно прокинувся і невдоволено забурчав:

– Вітусь, ти чого не спиш?

– Не знаю. Чаю захотілось.

– О третій ночі?

– Можна подумати, ти посеред ночі не встаєш по потребі.

– Встаю. Але ти ніколи. Ти якась дивна останнім часом.

– Ні, нічого, давай спати.

Віта прокинулась від того, що її нудить і хочеться їсти. Тепер страх здавався їй смішним, а всі  свої передчуття вона легко виправдала втомою на роботі та стресом. От закінчиться перша чверть у школі і вони сім’єю поїдуть кудись відпочити на тиждень чи два. Але не далеко. Може в Карпати. До свіжого повітря, чистої води і натуральних продуктів. Аліна буде у захваті. І їй самій це теж піде на користь, зважаючи на те, що Віта вже кілька місяців не пила протизаплідні пігулки, але завагітніти ніяк не вдавалось.

Стоячи на кухні, Віта подивилась на свій живіт і зітхнула. Відколи Аліні виповнилось шість, Віта марила другою дитиною, її не лякали підгузки, недоспані ночі, кольки та перші зубки. Так хотілось знов стати кимось більшим, аніж просто жінкою, дати і відчути нове життя, на кілька місяців перемістити центр всесвіту у своє тіло...

Карпати – ідеальне місце.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍