Love - Між реальностями, Love

Розділ 4: Зустріч із собою

Кароліна повільно відкрила очі. Цього разу не було яскравого світла чи моментального шоку. Світ, у якому вона опинилася, був дивовижно звичайним — невелике місто, затишні вулички, дерева, які хиталися під легким вітром. Вона стояла на автобусній зупинці, тримаючи в руках книгу, яку не пам’ятала, щоб коли-небудь читала.

Перед нею підійшов автобус, і з нього вийшла... вона. Не ще одна версія, не копія. Це була вона, справжня, така, якою вона була зараз. У звичайному пальті, з трохи втомленими очима, але зі щирою усмішкою.

— Привіт, — сказала та Кароліна. — Я чекала на тебе.

— Ти... це я? — здивувалася Кароліна.

— Так. Але не з іншого світу. Я — це ти, яка вже побачила всі варіанти. Я — твоя суть.

Кароліна сіла на лавку, не знаючи, що сказати. Вперше вона відчула не розгубленість, а якесь дивне полегшення. Нарешті вона не тікала, не шукала. Вона слухала.

— Ти шукала себе в успіху, в творчості, в родині... Але ти ніде не була щаслива повністю, бо шукала не там. Сенс — не в тому, ким ти можеш бути, а в тому, ким ти вже є. У твоєму русі, у твоїх сумнівах, у твоєму бажанні пізнати себе.

Кароліна слухала, і кожне слово відгукувалося всередині.

— То що мені робити? — запитала вона.

— Жити. І більше не боятися. Навіть якщо світ не ідеальний — ти можеш бути справжньою в ньому. І цього достатньо.

Раптом усе навколо розчинилося в легкому тумані, і вона знову опинилася у своїй кімнаті. Той самий пристрій лежав перед нею, але вона більше не відчувала потреби натискати кнопку. Вперше за довгий час вона відчула, що знає, куди йде.
 

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍