Viter - Флористка, Viter
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Зоряна стояла в напівтемному квітковому магазині, стискаючи телефон у руці. Вже чотири години Марина не виходила на зв’язок. Це було ненормально.
Вона згадала останні слова Марини: «Йду додому. Дивне відчуття. Мені здається, що за мною стежать…»
Зоряна вдихнула, намагаючись заспокоїтися. Паніка ніколи не була її стилем. Вона діяла за правилами – логіка, аналіз, спокій. Але цього разу щось було не так.
Вона вийшла з магазину, зачинила двері на ключ і сіла в машину. Дістала з бардачка невеликий пристрій, ввела номер Марини. Трекер показував останнє місце, де був телефон – закинутий склад на околиці міста.
— Що ти там робила, Маринко? — прошепотіла Зоряна і натиснула на газ.
Артем Гайдук сидів у своєму кабінеті, коли на його стіл поклали нову справу.
— Зникла молода дівчина, — сказав Максим Волошин, його напарник. — Марина Савчук.
Артем переглянув документи. Двадцять три роки, працює в квітковому магазині, без проблем із законом.
— Батьки заявили?
— Ні. Подруга. І не просто подруга. Я б сказав, що вона щось приховує.
— Хто?
Максим кинув на стіл ще один аркуш.
— Зоряна Чернега. Власниця квіткового магазину, де працювала Марина.
Артем підняв брови.
— І що з нею не так?
— Знаєш, яка в неї біографія? Ніяка. Ні офіційних даних про батьків, ні звичайних соцмереж. Наче її просто не існувало до певного моменту.
Артем перегорнув документи.
— Думаєш, вона причетна?
— Думаю, вона знає більше, ніж каже.
Зоряна припаркувала машину біля складу. Темрява ховала його за покинутими будівлями, але вона знала: якщо Марина була тут, треба діяти швидко.
Вона витягла з кишені ліхтарик, приглушила світло і тихо пішла вперед.
Двері складу були прочинені. Усередині – тиша.
Вона зробила кілька кроків, вдивляючись у темряву. Раптом щось блиснуло на підлозі. Вона нахилилася – телефон.
Маринин телефон.
І тоді вона зрозуміла: це пастка.
Позаду почулися кроки.
— Стояти! Поліція!
Зоряна повільно підняла руки, обертаючись. Перед нею стояв високий чоловік із пістолетом у руках і проникливим поглядом карих очей.
— Зоряна Чернега?
— А ви хто?
— Артем Гайдук, карний розшук. І мені дуже цікаво, що ви робите на місці злочину.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Флористка, Viter», після закриття браузера.
