Артур Крупницький - Берсеркер: Частина Перша — Останній нащадок, Артур Крупницький

І от наші часи — часи похмурі, часи, коли кожен виживав як міг.

Найманці, що йшли з півдня великого лісу, натрапили на розбитий караван клана Ведмедя, про що дізналися пізніше.

У одному з шатрів почувся плач дитини. Як виявилося, це був хлопчик, якого було сховано. Він був єдиним живим нащадком клану, про який думали, що його всіх винищила Інквізиція.

Перший звук, коли його взяла на руки молода дружина голови клану, був рик Медвежа АРК...

Найманці довго думали, що з ним робити: здати Інквізиції за винагороду чи залишити на розтерзання диким звірам. Але дружина голови сказала, що це доля, і вона виростить його як свого сина.

Голова клану прийняв рішення зберегти дитині життя. Він пам’ятав і шанував традиції, які йому розповідав батько і дід. І всі, хто був поряд, присягнули своїм життям, що ніколи, навіть під приводом смерті, не розкажуть про сьогоднішній день.

Йшли дні, місяці, роки. Хлопчик ріс як звичайна дитина, поки не сталася подія, яка змінила його життя.