Олексій Анатолійович Кононенко - Чоловіче чтиво. Комедія з елементами драми
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
В Одесі:
– Абрам, у тебе, кажуть, народився п'ятий онук! Вітаю!
– Так, онуків я ще можу робити!..
– Опанасе, чому не одружуєшся?
– Та кожного дня стільки роботи, що ніколи.
– А у вихідний?
– Так відпочити ж хочеться…
В картинній галереї теща довго дивилася на одну картину, потім:
– Це найгірша картина на виставці!
Зять:
– Мамо, то ж дзеркало!
Зять:
– Що ви, мамо, зі мною сперечаєтесь? Ви ж копійки без мене не варті!
Теща:
– Як ти можеш таке казати?!
– Аж дивіться… Таксі! Скільки коштуватиме доїхати до вулиці Криничної?
– Десять гривень.
– А з цією жінкою?
– Все одно – десять гривень.
– Бачите, мамо!
– Даниловичу дали 15 років!
– Що сталося?!
– Жінку кинув… І тещу кинув…
– І я кинув! То й що?!
– Він з дев'ятого поверху кинув…
– Карпівно, як ви думаєте, чому Господь дав вам можливість дожити до дев'яноста років?
– Мабуть, щоб випробувати терпіння моїх родичів…
Іван мріє обмити нове авто.
Петро мріє обмити нову квартиру.
Микита мріє обмити свою тещу.
Зять приходить з роботи. Теща:
– Синку, а де знаходиться місто Ковськ?
– Навіщо воно вам, мамо?
– Там добрий чай випускають, назва така поетична.
– Звідки ви знаєте?
– По радіо передавали. Для цінителів прекрасного. Чай Ковський «Іоланта»…
Зять збирається в басейн. Теща:
– Синку, скільки коштує басейн?
– Година – двадцять гривень.
– Візьми мене з собою. Я тільки ополоснусь… На дві гривні…
Онук:
– Бабусю, а що це таке – коханець?
– Коханець… Коханець… Господи!
Кинула в'язання, побігла в кородор до шафи, відкрила. Звідти випав скелет.
Теща:
– А ти, синку, хліб маслом намасти.
– Я, мамо, намастив.
– Ти не намастив… Ти шматок масла поклав!
Зять до тестя:
– Тату, вам якого вина, червоного чи білого?
– Все одно. Я – дальтонік.
Теща пригощає зятя. Зять:
– Які смачні грибочки! Де ви їх берете?
– У сусідів на балконі.
– Вони їх там вирощують?
– Ні. Сушать.
Зять:
– Мамо, чому ви такі знервовані? У чім причина? Що ви сьогодні робили?
Теща:
– Сортувала помідори.
– Ну?
– Ну… Сиділа і відбирала: в одну корзину великі, в другу – середні, в третю – малі…
– Це ж така спокійна робота!
– Спокійна? Та зрозумій же ти, я цілий день приймала рішення, рішення, рішення!
Свекруха:
– І ти ще не задоволена чоловіком! Та він же кожного ранку тобі каву в ліжко подає!..
Невістка:
– Ага! Мені лишається тільки її
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Чоловіче чтиво. Комедія з елементами драми», після закриття браузера.
