Олексій Анатолійович Кононенко - Жіноча і чоловіча логіка. Анекдоти про жінок і чоловіків
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
– Не балакай багато! Краще ґрати пиляй на вікні…
– Любий, я тобі дуже дякую за нове шкіряне пальто, що ти мені подарував. Але знаєш, мені так жаль тварину, з якої здерли шкуру, щоб одягнути мене за дві тисячі гривень.
– Дякую за співчуття…
– Любий, чому твоя дружина на мене так підозріло дивиться при зустрічах? – запитує у шефа секретарка.
– Тому що вона теж колись була моєю секретаркою.
– Ми знайомі всього лиш десять хвилин, а ви вже хочете заволодіти моїм серцем!
– Люба, повірте, я не цілюсь так високо…
– Чому ти не носиш шлюбну обручку?
– В таку спеку?
– І ти думаєш, що я буду носити цю норкову шубку все життя?
– А чому б і ні, люба? Норки ж носять…
– Чому ти носиш обручку не на тому пальці?
– Тому що одружився не з тою…
– Як записати? Вона вам дружина чи хто?
– Чи хто…
– Мені зрозуміло, чому касир нашого банку втік з касою у Південну Америку, але хоч убий мене, не розумію, навіщо йому там дружина нашого директора?
– Він поступив розумно. Тепер може бути впевненим на сто відсотків, що директор ні за яких обставин не буде його шукати.
– Найкращий спосіб заспокоїти дівчину, коли вона в істериці, – пояснює психіатр студентам-медикам, – це швиденько поцілувати її…
– А як найшвидше довести її до істерики?
– Петре, бачиш он ту копицю сіна? Так от, на ній вчора Іван твою Клаву «того»!
– Так що, це тепер моє сіно?
– Ну буває ж таке! Іван на другий день після весілля виграв у лотерею триста тисяч!
– Йому завжди не везло!
– Хто тебе познайомив з твоєю Клавою?
– Ні, ні… Ми випадково зустрілися. Ніхто не винен…
– Хіба може жінка з такими очима вбити? Хіба може жінка з таким розкішним бюстом піти на вбивство?! Хіба може жінка з такими ніжками, з таким станом відібрати життя?… Я кінчив, пане суддя! – блиснув очима адвокат.
– Я теж! – опустив очі суддя.
– Ти щасливий у шлюбі?
– Так… Але не дає спокою одна думка. Мені здається, що вона більш вдало вийшла заміж, ніж я оженився…
– Чоловіче, у неділю – двадцять років, як ми побралися! Може у суботу кабанчика заріжемо?
– З якого переляку?! Кабанчик у чому винен?
– Яка буря, Микито! Таке саме було, коли ти до мене сватався.
– Так… То був жахливий вечір!
– Петре! Ти давно вже позичив у мене 50 гривень і все не віддаєш!
– Виходь за мене заміж і гроші будуть нашими.
– І чому ж це я живу з дурнем ось уже двадцять років?!
– Та з дурнем можна жити і сорок! Спробувала б ти хоч рік прожити з розумним!
– Що тут мій милий поробляє?
– То се, то те, рідненька, то ще щось, то чарку сполоснув…
– У вас, чоловіків, одне на умі!
– Чому одне? А закусить?
– Замовкни, бо я цю пляшку на твоїй голові розіб’ю!
– Налякав! Думаєш, мені твоєї пляшки шкода?
– Хто не працює – той не їсть!
– А пити можна?
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Жіноча і чоловіча логіка. Анекдоти про жінок і чоловіків», після закриття браузера.
