Андрій Цінцірук - Коло Елу

Дмитром здавати документи на вступ. Не раз вона приходила сюди й під час студентських онукових років. Він ніколи не соромився її, як, бува, інші діти. Завжди відрекомендовував друзям: «А це моя улюблена бабуня». А їй у цей момент більше нічого не було потрібно. Вона почувалася тоді найщасливішою жінкою на земній кулі.

Трамвай помалу під’їжджав до кінцевого пункту, замикаючи своє коло. Подорож завершувалася. Ганна-Софія відчула сильний, нестерпний холод у ногах та руках, хоча сонце вже піднялося високо.

Епілог

Наступного дня, 22 грудня 2014 року, на одному з міських інформаційних сайтів з’явилося невелике повідомлення: «Учора, 21 грудня 2014 року, у трамваї № 9, який під’їжджав до своєї кінцевої зупинки біля залізничного вокзалу, померла літня жінка. Як згодом з’ясували, це була львів’янка Ганна-Софія П., 1924 року народження, яка не дожила одного дня до свого дев’яносторічного ювілею».

На кілька рядків тексту, за якими стояло чиєсь довге та гідне життя, мало хто звернув увагу. Тим паче, що розпочався новий робочий тиждень, та й починався він зі свята. Ганни приймали вітання з іменинами, а інші користувачі інтернету переймалися робочими проблемами та нагальними питаннями, скажімо, такими, що нового принесе їм тиждень.

Окрім того, нікого не зацікавила маленька статистична довідка, що вчора у Львові народилося 12 хлопчиків і 9 дівчаток. Але одна дівчинка, що народилася в пологовому будинку на вулиці Раппопорта, 8, таки привернула увагу медсестри. Вона не відрізнялася від інших ані вагою, ані зростом, ані зовнішністю, єдине – у неї біля лівого вуха була ледь помітна родима плямка. Також поведінка дівчинки була не схожою на поведінку інших немовлят. Вона не пхинькала, не плакала, не кричала, як інші діти, а лежала мовчки й дивилася в далечінь. Хтозна, можливо, вона приміряла своє нове ім’я в цьому світі.

Її подвійне ім’я – Ганна-Софія.

Коло Елу вкотре крутнулося…

Оглавление Пролог 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 Епілог