Віктор Суворов - Оповіді визволителя

— Сволота! — Журавльов вихопив пістолет. — Кидай автомат на підлогу! Мордою до стіни!

— Я ж пожартував, товариш...

— Мовчи, сука! Тамбовський вовк тобі товариш! Визволитель чортів!

8

Пізно ввечері до банку на гусеничному бронетранспортері пробився начальник штабу дивізії, з ним троє товаришів у цивільному і конвой з ними.

— Що у тебе тут Журавльов, відбувається? — Невдоволено буркнув начальник штабу.

— Товаришу підполковник, мною заарештований водій Мальохін за спробу вчинити акт мародерства.

— Товариші розберуться. Де він у тебе?

Журавльов повів їх по коридору до центрального залу. Опинившись в залі, всі троє зупинилися як вкопані.

— Нам негайно потрібна радіостанція!

— Водій замкнений в тій кімнаті.

— Нам потрібна радіостанція, а не водій! — Грубо обірвав молодий білявий «товариш».

9

Змінили Журавльова раптово і без клопоту.

Через півгодини після того, як «товариші» зуміли зв’язатися зі своїм керівництвом, до банку підійшли ще два БТР-50П, набиті офіцерами і цивільними. Решту ночі Журавльов провів у зовнішній охороні банку, всередину його більше не пускали, навіть до туалету.

Рано вранці до банку підійшов танковий батальйон з 14-ї мотострілецької дивізії, яка була в резерві командарма. Командир танкового батальйону передав Журавльову наказ, підписаний особисто командувачем 20-ю гвардійською армією, який наказував Журавльову негайно вивести розвідбат за межі міста.

Журавльов полегшено зітхнув. Більш того, в наказі йшлося про те, що частина батальйону, яка охороняє мости, тимчасово виходить з його підпорядкування, отже, турбуватися про них не було необхідності. А вивести з міста лише глибинну роту з танковим взводом було дуже легко.

На підготовку пішло не більше десяти хвилин. Журавльов вишикував своїх розвідників, перевірив наявність людей, озброєння і боєприпасів. Заревіли танкові двигуни.

У цей момент на високому ганку банку з’явився молодий білявий «товариш».

— Гей, майоре, зачекай!

Нахабне звернення «товаришів», та ще в присутності солдатів і сержантів, завжди дратує армійських офіцерів, проте вони цього, звичайно, не показують.

— Чого ще?

— Підпиши-но ось це, майоре, — білявий простягнув йому листок, щільно списаний колонками цифр. — Не сумнівайся, все правильно. Наші хлопці всю ніч перевіряли.

Журавльов поставив підпис, не читаючи і не розбираючись. Та й звідки було знати, скільки в тому банку було?

Молодий посміхнувся.

— На ось тобі, майоре, на пам’ять, — він запустив руку в туго набиту кишеню піджака, що аж відвисала, і простягнув Журавльов велику жовту тьмяну монету з профілем літньої жінки в короні.

Фотоархів 2

Радянський солдат-розвідник на одній з вулиць в центрі Праги (кінець серпня 1968 р.)

Колона радянських танків Т-54 з так званими «смугами вторгнення» на одній з вулиць Праги, прилеглої до Staromestske namesti (Староміської площі) в історичному центрі міста, 28 серпня 1968 року. Білі смуги мали наноситися на всю бойову техніку, що бере участь у вторгненні; будь-яка бойова техніка без білих смуг в разі опору підлягала знищенню без попередження і без особливої команди зверху.

Колонна военных грузовиков Группы советских войск в Германии стоит на обочине дороги» ведущей к границе с Чехословакией, в день вторжения в эту страну войск стран Варшавского договора.

Снимок сделан в Германии через лобовое стекло проезжавшего мимо автомобиля 21 августа 1968 года

Советские солдаты в Праге (конец Августа 1968 года)

Цей і наступний знімки: Радянські солдати, які патрулюють вулиці Праги, стріляють в повітря, щоб розігнати місцевих жителів (21-22 серпня 1968 року).

Радянська бронетехніка, заблокована жителями Праги неподалік від будівлі Чеського радіо 21 серпня 1968 року. На заклик президента країни громадяни Чехословаччини не чинили збройного опору військам вторгнення, проте пасивний опір чинився повсюдно.

Місцеві жителі відмовлялися давати окупантам воду, продукти харчування і паливо, намагалися перешкодити руху військ і техніки. Наприклад, для утруднення просування військ жителі Праги збивали покажчики і таблички з назвами вулиць, а в магазинах ховали карти міста.

Радянські танкісти залишають палаючий танк, зупинений протестуючими городянами неподалік від будівлі Чеського радіо в Празі 21 серпня 1968 роки (Josef Koudelka/Magnum Photos/East News). Цю фотографію і два інших знімка, які поміщені на наступному розвороті, зробив молодий чеський фотограф Йозеф Куделка. У той день, коли в Прагу увійшли радянські танки, Куделка фотографував все, що відбувалося на празьких вулицях, щохвилини ризикуючи життям. Його знімки стали одним з головних документальних свідчень радянського вторгнення. Негативи цих фотографій були таємно вивезені з Чехословаччини одним із співробітників фотоагентства «Магнум», а самі фотографії публікувалися під псевдонімом РР ( «Празький фотограф») — Куделка побоювався переслідувань і розкрив псеводнім тільки в 1984 році, хоча вже з 1970 року жив у Великобританії, де попросив політичного притулку, а з 1980 року — у Франції. За ці знімки фотограф був удостоєний Золотої медалі Роберта Капи, престижної щорічної премії в галузі фотожурналістики, заснованої на честь відомого військового фотокореспондента Роберта Капи, який загинув у В ’єтнамі в 1954 році, яка вручається за кращий фоторепортаж, який вимагав виняткової хоробрості і ініціативи.

Цей і наступний знімки: Радянські солдати на вулицях Праги 21 серпня 1968 року. Солдат праворуч на нижньому знімку восени піде на дембель: на його гімнастерці видно «дембельський погон» зі спеціальною вкладкою для додання жорсткості і зігнутої форми.

Радянський легкий плаваючий танк ПТ-76 з десантом на броні на одній з вулиць в центрі Праги 21 серпня 1968 року.

Радянський танк Т-62 трощить фасад одного з будинків на вулиці чехословацького міста Ліберець 21 серпня 1968 року.

Танк Т-54, підпалений жителями Праги на одній з вулиць міста 21 серпня 1968 року.

Радянський солдат кувалдою намагається збити кріплення палаючого зовнішнього паливного баку на танку, підпаленому місцевими жителями. На башті танка видно перекинуті банки з білою фарбою, якою протестувальники обливали військову техніку з «смугами вторгнення» (Прага, 21 серпня 1968 року).

Цей і наступний знімки: Жителі Праги розмовляють з радянськими солдатами (21-26 серпня 1968 року).

Солдати однієї з частин Радянської Армії, введеної на територію Чехословаччини, обідають на танку (24 серпня 1968