Олена Федорова - Поза законом, Олена Федорова

Розділ 24. Чарівна ніч

     Незважаючи на те, що Дмитра останнім часом гризли неприємні думки щодо необхідності підробітку, на вихідні він намагався бути неподалік Лоли. Раптом він знадобиться на підхваті? Все-таки, у квартирі залишалися дрібні недоробки з ремонту. Тому, наприкінці робочого тижня, він завжди питав дівчину, чи потрібен він їй на вихідні. Дмитро розумів, що як би чудово вона до нього не відносилась, але іноді їм треба було побути й порізно. Власний простір таки потрібний кожному!

     Лола зараз поринула у свою роботу. Тому запитала його, чи не хоче він на вихідні взяти участь у систематизації та статистичній обробці їх резонансних випадків.

     Звісно, ​​молодик був радий допомогти. Тим більше, що Лола наполягла на тому, щоб включити його до співавторів.

     Купивши побільше продуктів, прихопивши фрукти і червоне напівсолодке вино, яке любила дівчина, він у суботу завітав до неї в гості.

     Вона якраз чаклувала на кухні.

     - У тебе не складається враження, ніби я ходжу до тебе добре поїсти? - сміючись, спитав він.

     - Можливо. Але ти відпрацюєш своєю участю у монографії. А, хто добре працює, той має добре їсти.

     - Ну, тобі такого не скажеш!

     - Дякую за комплімент, - відповіла суперстройня Лола.

   Після аварії вона дуже схудла. А, будучи і раніше у невеликій вазі, зараз вона здавалася навіть худорлявою. Однак, в очах люблячого Ульяша, звичайно, вона була еталоном краси.

    Тому він майже весь час не зводив з неї очей. Помітивши це, дівчина зніяковіла і запропонувала йому зайнятися монографією.

     Вони попрацювали кілька годин. Лола схвалила цю ділянку роботи і констатувала, що час і відпочити.

   Молоді люди сіли за стіл, відкоркували вино і нарешті, не поспішаючи, взялися за їжу. За їжу, смачнішу за яку Дмитро зроду не куштував. Звичайно, коли він жив у своїх майбутніх свекрів у ролі майбутнього зятя, його годували і ресторанними стравами. Але той же плов, приготований тендітними руками його коханої дівчини, був набагато смачнішим. А салат вони взагалі разом готували.

Дмитру, навіть, стало трохи шкода Ігоря, який зараз кис у гуртожитку то з однією знайомою медсестричкою, то з іншою. Маючи перед собою приклад Лоли, приятель шукав дівчину, схожу на неї. Але, йому не дуже щастило у питанні кохання. Попадалися наче і непогані дівчата. Але, надто вже звичайні… Не те, що непередбачувана Лола, яка могла зараз розповідати складні та страшні моменти експертиз, а згодом розповідати про чудові симфонії, що вразили її уяву чи про творчість Вінсента Ван Гога.

     На свій сором Ігор ніколи не бачив цих знаменитих репродукцій, тому й не захоплювався ними. Почувши від Лоли про творчість великого художника, він зацікавився його творчістю. І тепер мріяв зустріти дівчину, яка теж цікавилася б ще чимось, окрім брендових шмоток, цін на базарі та місцевого курсу долара.

   Після обіду Лола запропонувала Дмитру разом подивитися американський серіал "Слідство по тілу"про роботу тамтешньої їхньої служби. Вона була у захваті від цього серіалу. Звісно, ​​хлопець із радістю залишився. Вони сіли на дивані, тісно притулившись плечима, як за старих добрих часів і захопилися пригодами колеги.

     - Бачиш, якби в нас були ставки слідчого в судовій медицині, я краще цим займалася б, - зізналася Лола.

     Ульяш уважно глянув на неї.

     - Звичайно, за всіх твоїх талантів, мені здається, що ти була призначена для вирішення таємниць судової медицини. А я раніше про себе думав, що я – талановитий судмедексперт!

     - Так і є! Ти дуже прискіпливо себе критикуєш!

     - Якщо я – талант, то тоді хто ти?

     - Ну, а я – спец рівня БОГ, – недбалим тоном пожартувала дівчина і розсміялася. - Звичайно ж, я не така самовпевнена!

     Вони продовжили мило балакати, Дмитро заволодів її маленькою рукою і почав перебирати пальчики. Цікаво, який розмір цих пальчиків? Потрібно ж обручку купити! А ці працьовиті ручки були такими витонченими, що в них було зараз важко уявити секційні ножі! Нічого, ось коли вони одружаться, він більше взагалі не підпустить її до моргу. Нехай робить лише експертизи живих осіб.

     Він не втримався, щоб не почати говорити її компліменти, дівчина у відповідь ніжно торкнулася губами його щоки... і тут вони, несподівано для себе, потягнулися одне до одного і злилися вже у справжньому поцілунку.

     Їх двох охопила така хвиля ніжності, що все, що відбувалося, було для них вперше. А це так і було. Адже, колишній сексуальний досвід був у них зовсім іншим.

    Дмитро до весілля цілком офіційно проживав якийсь час із Раєю. Вона була його другою жінкою. Першою була якась п'яна студентка, підчеплена випадково на вечірці, і на ранок уже забута. Рая любила все робити по-своєму, зокрема й у сексі. Тому він звик до її манери поведінки, коли вона грубо сідлала його, коли хотіла. Спершу йому це подобалося. Але, коли він намагався щось змінити, Рая не готова була надавати йому ініціативу.

     З Лолою все було по-іншому. Їх зв'язок на фізичному, духовному та ментальному рівнях був зовсім іншим.

     Судячи з усього, у Лоли теж перший досвід був абсолютно банальним. Вона не обговорювала це з Дмитром. Але він розумів, що нічим добрим це не завершилося, інакше вона не була б досі одною.

     І ось тепер, ці двоє насолоджувались одне одним, відчуваючи, як хвиля ніжності і приємного збудження пробігає по всіх венах, викликаючи тремтіння в животі і нестерпне бажання злитися воєдино.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍