Вахтанг Теймуразович Кіпіані - Справа Василя Стуса. Збірка документів з архіву колишнього КДБ УРСР, Вахтанг Теймуразович Кіпіані

показаннями Стуса, що він одержав у когось із знайомих цей твір, а також протоколом вилучення у засудженого двох примірників названого документа (т. І, а. с. 263, 269, 317, 20, 21 додаток до справи № 2 і 3).

Придбання і зберігання Стусом антирадянської збірки віршів М. Холодного «Крик з могили» і новели Васили Захарченка «Дзвінок» стверджується показаннями самого засудженого про те, що він мав ці твори у себе, і протоколами обшуку і вилучення у нього цих творів (т. І, а. с. 18, 41, 61).

Висловлювання антирадянських та наклепницьких суджень на адресу засновника Радянської держави, вихвалення способу життя в капіталістичних країнах, наклеп на умови життя в Радянській країні стверджується показаннями свідків Сидорова, Мацкевича і Кислинського.

Зазначені свідки, які перебували разом з засудженим в грудні 1971 р. — січні 1972 р. в санаторії «Світанок» у м. Моршин, чули від нього, як він вихваляв бандерівське підпілля, цинічно висловлювався в адресу засновника Радянської держави, вихваляв життя в капіталістичних країнах, наводив наклеп на радянську пресу, радіомовлення і телебачення.

Ніяких даних, які б свідчили про те, що свідки обмовили засудженого, в матеріалах справи немає.

Посилання в касаційній скарзі засудженого на те, що написані ним статті і вірші антирадянського змісту не містять кінцевих думок автора, є роздумами, за які він не може нести відповідальність як за антирадянський злочин, не ґрунтується на матеріалах справи.

З долучених до справи речових доказів видно, що це вірші і статті антирадянського змісту з цілком викінченими літературно оформленими думками.

Складені у найбільш різкій формі вірші антирадянського змісту засуджений зберігав протягом багатьох років, вміщував їх у саморобні нелегальні збірки під назвою «Зимові дерева» і «Веселий цвинтар» і передавав своїм знайомим.

Не відповідає матеріалам справи покликання в касаційних скаргах і на те, що вчинені засудженим дії були без мети підриву чи послаблення Радянської влади.

Різко антирадянський напрямок складених та розповсюджених Стусом документів, в яких наводиться злісний наклеп на Радянський державний і суспільний лад, на КПРС і Радянську державу в галузі національної політики, культури, побуту, роботи і матеріальних умов життя радянського народу, сталість цих антирадянських позицій засудженого свідчать про спрямованість умислу на підрив і послаблення Радянської влади.

При таких обставинах злочинні дії засудженого вірно кваліфіковані за ст. 62 ч. І КК УРСР.

При визначенні міри покарання суд врахував як особливу небезпечність вчиненого злочину, так і особу винного, який розкаявся у вчиненому. Тому колегія не вбачає підстав до пом’якшення покарання.

На підставі наведеного і керуючись ст. ст. 363, 364, КПК УРСР Судова колегія,—

Ухвалила:

Касаційні скарги адвоката Кржепицького С. М. і засудженого Стуса В. С. залишити без задоволення, а вирок судової колегії в кримінальних справах Київського обласного суду від 7 вересня 1972 року відносно Стуса Василя Семеновича — без змін.

Головуючий — Погребняк

Члени суду — Коломійчук, Кузьмічова

Згідно: член Верховного УРСР

Коломійчук

З оригіналом згідно: Старший слідчий Слідвідділу КДБ при РМ Української РСР майор

Селюк

11 червня 1980 р.

КОПІЯ

ПРОИЗВОДСТВЕННАЯ ХАРАКТЕРИСТИКА

на старшего инженера отдела научно-технической информации объединения «Укроргтехстройматериалы» МПСМ УССР

СТУСА Василия Семеновича

Стус В. С. 1938 года рождения, украинец, беспартийный, закончил педагогический институт филологический факультет.

Работал в отделе научно-технической информации объединения «Укроргтехстройматериалы» МПСМ УССР с сентября 1966 года по январь 1972 года в должности старшего инженера.

В отделе занимался вопросами редактирования информационных материалов, также сбором и обработкой материалов по передовому производственному опыту работы предприятий и новаторов производства.

С этой целью неоднократно выезжал на предприятия Министерства. Не имея специального образования и не будучи достаточно знаком с производством строительных материалов, Стус В. С. не проявлял особой активности и интереса по знанию производства строительных материалов и не повышал своего технического уровня.

К исполнению своих обязанностей относился без особой активности. В общественной жизни отдела и объединения участия не принимал.

При организации субботника по оказанию помощи совхозам в уборке овощей Стус В. С. высказывал недовольство тем, что это мероприятие проводится в субботу, а не в рабочее время.

Характеристика выдана по требованию следователя КГБ УССР.

Начальник объединения

«Укроргтехстройматериалы»

П. МЕЛЬНИЧУК

Секретарь п/б

В. ЛИШЕНКО

Председатель МК

Н. ШИЯН

20.03.72 г. г. Киев

З оригіналом згідно:

Старший слідчий Слідвідділу КДБ при РМ Української РСР

майор Селюк

11 червня 1980 р.

Копія

ХАРАКТЕРИСТИКА

СТУС Василь Семенович, 1938 року народження, українець, безпартійний (з 1952 р. — член ВЛКСМ), освіта — вища, в 1959 р. закінчив українське відділення історико-філологічного факультету Донецького державного педагогічного Інституту, в 1959–1961 рр. перебував у Радянській армії, в 1961–1963 рр. був учителем у Горлівці і з березня 1963 р. — літературним редактором газети «Соціалістичний Донбас».

У 1963 р. Стус В. С. був зарахований в аспірантуру Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка АН УРСР по спеціальності «теорія літератури». Тема дисертації — «Джерела емоційності художнього твору (на матеріалі сучасної прози)».

За час перебування в аспірантурі Стус В. С. неодноразово грубо порушував норми поведінки працівника наукової установи. Стус В. С. не побажав стати на комсомольський облік, відмовився виконувати громадське доручення — ввійти до складу народної дружини.

У 1964 р., як повідомив відділ міліції Жовтневого райвиконкому м. Києва, Стус В. С. непристойно поводив