Вольфґанґ Шивельбуш - Речі і люди. Есей про споживання, Вольфґанґ Шивельбуш

як до Кене, так і до його супротивника.

112

Цит. за: H. Spencer Banzhaf, ibid., p. 54.

113

Paul P. Christensen: «Fire, motion, and productivity: the proto-energetics of nature and economy in François Quesnay», in: Natural Images in economic thought, hg. v. Philip Mirowski. New York/Cambridge etc. 1994, S. 249–288. Велика заслуга Крістенсена полягає в тому, що він порівняв обидва видання «Фізичного есе з тваринної економіки» (1736-го та 1747 року) і виявив, що видання 1747 року є «в своїй основі зовсім новою працею». У цьому виданні Кене описує ефір як «першого агента в матерії, завдяки якому відбувається все в природі, який все приводить у рух, який є причиною всякого народження і всякої руйнації; це вогонь, ефірна, або тонка, матерія, надзвичайно активна, наділена властивостями будь-якого руху, що оживлює Всесвіт; це величезне море, що вміщує всі живі тіла, які воно пронизує, і спричинює всі зміни, які в ньому відбуваються» (цит. за: Christensen, ibid., p. 266).

114

Точніше: лейб-хірург короля та лейб-медик Помпадур.

115

Політичне тіло (англ.). – Прим. пер.

116

Henri Denis: Histoire des systèmes économiques, Bd. 2. Paris 1904–1907.

Henri Denis: «Die physiokratische Schule und die erste Darstellung der Wirtschaftsgesellschaft als Organismus: Der Kreislauf des Blutes und der Kreislauf der Güter», in: Zeitschrift für Volkswirtschaft, Sozialpolitik und Verwaltung, Bd. 6, 1897, S. 89–99.

117

Цит. за: Henri Denis, ibid., S. 83.

118

François Quesnay: «Getreide», in: François Quesnay – Ökonomi­sche Schriften in zwei Bänden, Bd. 1.1, übers. u. hg. v. Marguerite Kuczynski. Berlin/DDR 1971, p. 141.

François Quesnay: «Grains», in: François Quesnay: Œuvres écono­miques complètes et autres textes, Bd. 1, hg. v. C. Théré/L. Charles/J. C. Perrot. Paris 2005, p. 208.

119

John Locke: Versuch über den menschlichen Verstand, Bd. 1. Hamburg 1981, S. 301f. John Locke: An Essay Concerning Human Understanding, Bd. 1. New York 1959, S. 334 (Book II, Ch. 21 §33).

120

Karl Marx: Das Kapital, Bd. 1, (MEW Bd. 23). S. 408.

121

Karl Marx: Grundrisse, ibid., S. 592, S. 585.

122

Jessica Riskin: «The Defecating Duck, or, the Ambiguous Origins of Artificial Life», in: Critical Inquiry, vol. 29, 2003, p. 599–633.

123

Evolvere – звідси також походить визначення теорії преформації у XVIII ст. як учення про еволюцію, очевидно, у зовсім іншому значенні, ніж у ХІХ ст.

124

Цит. за: John Farley: Gametes and Spores: Ideas about Sexual Reproduction 1750–1914. Baltimore/London 1982, р. 17.

125

Ibid., p. 18.

126

Johannes Burkhardt, op. cit., S. 285 f.

127

Жива матерія, органічна молекула, органічна частка (фр.). – Прим. пер.

128

Організована матерія (фр.). – Прим. пер.

129

J. O. de La Mettrie: L’homme machine/Die Maschine Mensch, übers. v. Claudia Becker. Hamburg 1990, S. 133. L’Homme machine, hg. v. Aram Vartanian, p. 195. Georges-Louis Leclerc de Buffon: Œuvres Complètes, Vol. 1. Paris o. J. (1855), p. 446.

130

Сили життя (фр.). – Прим. пер.

131

Сили, що проникають (фр.). – Прим. пер.

132

Thierry Hoquet: Buffon, histoire naturelle et philosophie. Paris 2005, p. 409.

133

Внутрішня форма, мається на увазі форма для литва (фр.). – Прим. пер.

134

Thierry Hoquet: Buffon, histoire naturelle et philosophie. Paris 2005, p. 412.

135

Ibid., p. 411.

136

Georges-Louis Leclerc de Buffon, op. cit., p. 445 f.

137

Незручності та зовнішні перешкоди (фр.). – Прим. пер.

138

Georges-Louis Leclerc de Buffon, op. cit., p. 447.

139

Ibid., vol., 9, p. 59, p. 60 (Histoire des mineraux. Вступ).

140

Ibid., vol. 10, p. 99 (De la craie).

141

Ibid., vol. 11, p. 383 (Pétrifications et fossiles).

142

Philip C. Ritterbush: Overtures To Biology: The Speculations of 18th Century Naturalists. New Haven/London 1964, p. 127.

143

Робітники старого океану (фр.). – Прим. пер.

144

Georges-Louis Leclerc de Buffon, op. cit., Bd. 10, p. 100.

145

Nicolas de Malebranche: Œuvres complètes, Bd. 12: Entretiens sur la métaphysique et sur la mort, hg. v. A. Robinet. Paris 1991, p. 251.

146

Friedrich Christian Lesser: Insecto-Theologia. Frankfurt u. a. 1740, S. 2.

147

Інші приклади див.: Catherine Wilson: The Invisible World: Early Modern Philosophy and the Invention of the Microscope. Princeton 1995, р. 184 f.

148

Світський священик Просвітництва (англ.). – Прим. пер.

149

Відбиток божества в оці кліща (англ.). – Прим. пер.

150

Barbara Maria Stafford: Body Criticism: Imagining the Unseen in Enlightenment Art and Medicine. Cambridge 1997, p. 345. Дені Дід­ро, цит. за: Aram Vartanian: «Trembley’s Polyp, La Mettrie, and 18th Century French Materialism», in: Journal of the History of Ideas, vol. 11, 1950, S. 268. (Оригінал: Denis Diderot: Œuvres complètes de Diderot, vol. 1, hg. v. Jules Assézat. Paris 1875, p. 134 f.)

151

Маленька тварина (лат.). – Прим. пер.

152

Ці обидва поняття у XVII–XVIII ст. вживалися без розрізнення. Бюффон віддавав перевагу «молекулі». Дідро вживав обидва. Інші приклади: Сваммердам, Левенгук.

153

Жорж-Луї Леклер де Бюффон, цит. за: Hall: Matter and Life, vol. 1, S. 8. (Оригінал: Histoire des animaux, Kap. 10: «De la formation du foetus», in: Georges-Louis Leclerc de Buffon: Œuvres Complètes, Bd. 11, S. 220.) Gottfried Wilhelm Leibniz: «Brief an Antoine Arnauld, 30.4.1687», in: Gottfried Wilhelm Leibniz: Der Briefwechsel mit Antoine Arnauld, hg. v. Reinhard Finster. Hamburg 1997, S. 267.

154

Внутрішня сила; якість, властива його природі (фр.). – Прим. пер.

155

Цит. за: Cathérine Larrère, «Diderot et l’atomisme», in: Jean Salem, L’atomisme aux 17e et 18e siècles. Paris 1999, р. 155.

156

Цит. за: Denis Diderot: «Principes philosophiques sur la matière et le mouvement», in: Denis Diderot. Philosophische Schriften, Bd. 1, hg. u. übers. v. Theodor Lücke. Berlin/DDR 1961, S. 584.

157

Robert Hooke: Micrographia: Or Some Physiological Descriptions of Minute Bodies Made by the Magnifying Glasses. London 1675, передрук 1961 в серії «Historiae naturalis classica», р. 1 f., р. 5, р. 8.

158

Багато в нечисленному (лат.). – Прим. пер.