Вольфґанґ Шивельбуш - Речі і люди. Есей про споживання, Вольфґанґ Шивельбуш

Lorraine Daston: Attention and the Values of Nature in the Enlightenment, in: The Moral Authority of Nature, hg. v. Lorraine Daston/Fernando Vidal. Chicago/London 2004, р. 119, р.121.

160

…з усіх механічних видів робіт є найдрібнішим, найтиповішим, найдешевшим, утім, одним із таких, що потребує, імовірно, якнайбільше комбінацій (фр.). – Прим. пер.

161

Jean-Louis Peaucelle: «Adam Smith’s use of multiple references for his pin making example», in: European Journal of the History of Economic Thought, vol. 13, 2006, р. 495.

162

Antoine Picon: «Gestes ouvriers, opérations et processus techniques: la vision du travail des encyclopédistes», in: Recherches sur Diderot et sur l’Encyclopédie, no. 13, 1992, р. 131–147 (також на сайті Пікона).

163

Опис мистецтв і ремесел (фр.). – Прим. пер.

164

Перроне постійно залучався до цієї роботи, але не як автор, а лише як предметний дослідник. А вже зібраний ним матеріал опрацьовував і оформляв у вигляді тексту професійний автор (Александр Делер, що був також автором статті «Фанатизм» в «Енциклопедії»).

165

Anne Querrien: «Intermittence et fabrique d’épingles», in: Multi­tudes: Revue trimestrielle, politique, artistique et culturelle. Complé­ments électronique, 18.6.2004. Існує вказівка, що «Перроне виконував свою роботу не в закритому приміщенні мануфактури, а в різних місцях на відкритому повітрі з неосвіченими місцевими селянами» (Sandrina Khaled: «Picturale Graphismen der Technik, 1569–1870», in: Bildwelten des Wissens. Kunsthistorisches Jahrbuch für Bildkritik, Bd. 1.1, 2003, S. 72). Це дозволяє думати, що мотивом було створення вільної від цехових обмежень промисловості. Чи не були селяни самі «лабораторними пацюками», які хоч і цікавили Перроне менше, ніж виробники булавок, але становили приклад того, як певні трудові операції мали ергономічно розвиватися від певного чітко визначеного пункту.

166

Bern Dibner: «Leonardo da Vinci – Prophet of Automation», in: Leonardo da Vinci Technologist, hg. v. Bern Dibner/Ladislao Reti. Norwalk, Ct. 1969, р. 40.

167

Duhamel du Monceau: Der Nadler, oder die Verfertigung der Nadeln. Schauplatz der Künste und Handwerke, Bd. 1. Erlangen 1762, S. 194 (Це переклад німецькою: Description des arts et métiers, 1761).

168

Ми зробимо крок далі у дослідженні, якщо розглянемо інший тип голки. В’язальна спиця або голка не з’єднує вже наявні шматки матерії, а натомість створює їх. Вона являє собою певний мініатюрний ткацький верстат, що тче павутину з однієї нитки. Чи не могли інтелектуали Академії та «Енциклопедії», що долучилися до статті «Épingles», мати особливу емпатію до цього об’єкта? Адже він мав нагадувати їм їхній власний робочий інструмент – перо, яке робить з буквами і словами те саме, що голка з відрізами тканини, тобто «зшиває» їх у нові єдності. За це припущення говорить те, що Академія вже у 1700 р. серед усіх обговорюваних виробничих технік як показові виділила дві: мистецтво писання й друкарства та булавку (Arthur H. Cole/George B. Watts: The Handicrafts of France As Recorded in the «Descriptions des Arts et Métiers» 1761–1788. Boston 1952, S. 7 f.).

169

Hiro Hirai: Le concept de semence dans les théories de la matière à la Renaissance de Marsile Ficino а Pierre Gassendi. Turnhout 2005, р. 30 ff., р. 332, р. 460.

170

Наміром Фладда було представити здобутки духу, виходячи з його матеріального втілення. За моделлю травлення він піддає пшеничне зерно численним руйнівним впливам. Першим кроком стає руйнація форми. Це відбувається через гниття у ґрунті. При цьому виникає темна й сморідна маса, що, за Фладдом, є поверненням зерна до матерії в її первісному стані «хаосу», з якого воно колись постало. Через численні процеси дистиляції матеріальний хаос переходить у «чистіші» та «більш духовні» елементи й стани. При цьому виникають суто духовні частини, що виявляються спорідненими з сонцем, ефіром, небом, божественним, яким вони завдячують («прагнучи спеки й впливу сонця так само, як жінка прагне товариства чоловіка… [і отримуючи] таємні впливи божественного»). (Цит. за: C. H. Josten: «Robert Fludd’s ‘Philosophicall Key’ and his alchemical experiment on wheat», in: Ambix, Vol. 10, 1963, p. 18.)

171

Гниття «поглинає стару природу й перетворює речі, надаючи їм нової природи і врешті народжуючи новий плід. Усі живі істоти, помираючи, зазнають гниття, всі мертві речі отримують через нього нове життя» (цит. за: Walter Pagel: Paracelsus. Basel /München/Paris etc. 1982, S. 116. Оригінал: Walter Pagel: De natura rerum, Buch VII: De transmutatione rerum naturalium, Bd. 1, hg. v. Johannes Huser, S. 899).

172

Betty Jo Teeter Dobbs: Resurrection, Vortrag im Rahmen der «Humanities Lecture Series» der Smithsonion Institution. Washington D.C. 1990, р. 14.

173

«Усі речі народжуються природою із землі через гниття. Гниття є, власне, вищим ступенем і початком виникнення… Подібно тому як гниття у шлунку перетворює будь-яку їжу на екскременти, так само гниття робить це і за межами шлунка» (Paracelsus: Paracelsus. Sämtliche Werke in 4 Bänden, Bd. 3, hg. v. Bernhard Aschner. Jena 1930, S. 221 f.). Про гниття як необхідну передумову для виникнення медикаментів: «Адже у шлунку ніщо з того, що стане людиною, не оминає гниття (тобто через асиміляцію їжі. – В. Ш.), і так само ніщо не оминає гниття з того, що має стати ліками» (Paracelsus, «Herbarius», цит. за Antonio Clericuzio: «The Internal Laboratory: The chemical reinterpretation of spirits in England 1650–1680», in: Antonio Clericuzio/Piyo Rattansi (Hg.), Alchemy and Chemistry in the 16th and 17th Centuries. Dordrecht 1994, S. 37. Оригінальна орфографія тут приведена у відповідність до сучасних норм).

174

Наприклад, у Джамбаттісти делла Порти у майже дослівному переказі Овідія: «Тепло і волога разом сприяють народженню. Так, після потопу земля стає вологою і, завдяки праці сонця, народжує різноманітні види істот» (цит. за: Zakiya Asha Jenan Hanafi: Matter, machines, and metaphor: Monstrosity in the seicento, Diss. Ann Arbor 1991, S. 108 f.).

175

Paracelsus, ibid., S. 230 f.

176

У своїх сутнісних рисах (лат.). – Прим. пер.

177

У живому організмі (лат.). – Прим. пер.

178

Gaston Bachelard: Die Bildung des wissenschaftlichen Geistes. Frankfurt/M. 1978, S. 256. Інтуїтивне, одержиме матерією мислення самого Башляра можна назвати «алхімічним», і його вже характеризували як зацікавлене «матеріальним характером знання» та як «вчення про спасіння» (Joachim Kopper: «Die materialistische Transzendentalphilosophie Gaston Bachelards», in: Zeitschrift für philo­sophische Forschung. Bd. 32, 1978, S. 35).

179

Про необхідне для зачаття (= проростання сім’я) тепло ідеться у generation animalium (народженні тварин): «Це тепло