Зигмунт Мілошевський - Зерно правди

— Боже, справжній прокурор, тепер і травки не покуриш, — пожартувала стегнаста, але пласка Юстина.

Обличчя Шацького перетворилося на кам’яну маску.

— Ви не покурите травки, оскільки не можете її мати. Закон про боротьбу з наркоманією, стаття шістдесят друга, абзац перший, передбачає кару позбавлення волі до трьох років для тих, хто зберігає наркотичні або психотропні засоби.

Компанія замовкла й дивилася невпевнено, Шацький зробив добрячий ковток пива. Люра, як і будь-яке розливне.

— Але ти не переймайся, я знаю кількох гарних адвокатів, може, їм навіть удасться влаштувати тебе в окремій камері на другу половину строку.

Усі вибухнули сміхом і розмова поточилася вільно. Клара почала щось розповідати про затвердження теми дисертації, Шацький був приголомшений, він навіть не знав, що вона закінчила якийсь університет, але чергова її фраза потонула у звуках музики. Шацький від здивування замалим не впустив своє пиво, і це здивування не полишало його до кінця вечірки, зрештою, найкращої, на якій він був. Виявилося, що в цій дірі слухали й виконували офігенну музику. Розігрів почався з добрячого панк-року, а потім перейшов до мелодійної стилістики «Iron Maiden», тоді ще два гурти (Шацький зрозумів, що обидва мали зв’язок із «Corruption», котрий, як виявилося, теж був із Сандомира), що теж виконували класний рок, без усяких там приспівів, репу й завивання на зразок «він та вона, yeah, baby».

Із кожною новою піснею людей дедалі прибувало, усі репетували голосніше й стрибали вище, під склепінням чимраз відчутніше скупчувалися ендорфіни, піт конденсувався на металевих решітках, це чимсь нагадувало стадні ігри, пригадувалися давні варшавські клуби, куди він бозна-коли ходив на концерти «Культу». Перший гурт був набагато цікавішим, подекуди нагадував «Soundgarden», іноді «Megadeath», але простіший, без наворотів. Але Шацькому натомість більше припав до смаку другий, який випромінював стрімку, свіжу енергію в стилі «Load/Reload» групи «Металіка». Співали польською, тексти були класні, усе в них було в сотні разів цікавіше й у тисячі разів самобутніше від усіх тих відморожених «зірок» на «Радіо-Зет».

Десь там нагорі вирує життя. Дорожна поліція перевіряє на мосту автомобілі, що виїжджають з міста, патрульні машини повільно їздять бічними вуличками із вимкненими «маячками», шукаючи невеличкого рудоволосого чоловіка. Єжи Шиллер стоїть у темній кухні, спостерігаючи за поліцейськими, які сидять у темно-синьому «Опелі-Вектра» біля його хвіртки. На ньому та сама сорочка із закасаними рукавами, спати йому зовсім не хочеться. Леон Вільчур дивиться на «Польсаті» третю серію «Чужого» й не курить, інспектор ніколи не курить удома. Барбара Соберай відбуває із чоловіком мляву розмову досвідченого подружжя, і хоча стосується вона такої важливої справи, як всиновлення, однаково зрозуміло, що це ні до чого не призведе. Суддя Марія Татарська читає в оригіналі «Таємний сад», переконуючи себе, наче вправляється в мові, та насправді їй хочеться знову це перечитати й ще раз поплакати від зворушення. Марія «Міся» Міщик відкушує шматок копченої ковбаси, її вже нудить від усіх тих солодощів, які стали фірмовим Місиним знаком, і дивиться на фото Будника в новинах «Польсату». Фотографію зроблено поліцією під час останнього допиту, Міщик думає собі, що політика — це в біса паскудна справа, якщо Будник виглядає таким виснаженим, просто тінь, а не та людина, яку вона пам’ятає віддавна, та ще й цей пластир на лобі. Подружжя Ройських спить спокійно, не усвідомлюючи, як небагато на світі пар, що після сорока років подружнього життя продовжують спати під однією ковдрою. За двісті двадцять кілометрів звідси, у варшавському районі Грохув, Марцін Ладонь — тієї самої миті, що й мільйони інших чотирнадцятилітніх підлітків, завзято мастурбує, думаючи про все, що завгодно, тільки не про екскурсію до Сандомира, яка чекає на нього наступного тижня. А Романові Мишинському знову сниться, як порцеляново-білий труп штивним кроком манекена переслідує його в стінах синагоги, а він нікуди не може втекти, бо скрізь наштовхується на стоси списаних кирилицею документів.

Десь там унизу прокурор Теодор Шацький невтомно кружляв у первісному ритмі рок-н-ролу. Тримаючись попід руки, вони витанцьовували із Кларою аж до втрати рівноваги, сп’янілі від пива й ендорфінів, каштанове волосся прилипло їй до спітнілого чола, обличчя блищало, блузка під пахвами була мокра від поту. Задихані, вони все ж відшукали в собі рештки сил, щоб прокричати приспів.

— Не можу, любий Боже, ще гірше почуватись! — горлав Шацький. — Не можу, любий Боже, приниження згадати!

Не чекаючи на «біс», закинув Кларі свою куртку на плечі й затягнув її до помешкання на Длугоша, наче здобич до печери.

Клара пахла потом, пивом і сигаретами, кожен куточок її тіла був гарячим, вологим і солоним, і Шацький уперше подумав, що її стогони й крики анітрохи не вульгарні.

Це було несамовито гарно, Шацький засинав, якщо не щасливий, то спокійний, останньою думкою було, що він покине цю малолітку вранці, нащо псувати їй і собі такий чудовий вечір.

Розділ п’ятий

неділя, 19 квітня 2009

Йозеф Ратцингер відзначає четверту річницю обрання його Бенедиктом XVI, він разом з іншими католиками закриває святкування Світлого тижня, зустрічаючи Неділю милосердя Господнього, у Лагевниках кардинал Дзівіш коментує політичну ситуацію, стверджуючи, що передумовою громадського життя є опанування мистецтва любові, здатної все пробачати. Тоді ж депутат Палікот звинувачує Леха Качинського в алкоголізмі на підставі «четвертинок», які замовляє канцелярія. Марек Едельман мовчки покладає букет нарцисів до пам’ятника Героїв гетто в 66-ту річницю вибуху повстання. Завжди робив це рівно опівдні, нині довелося чекати, доки відбудуть офіційні делегації. Тим часом у Чехії триває підготовка до дня народження фюрера, у результаті підпалу циганського будинку в критичному стані потрапляє до лікарні дворічна дівчинка. Поліція відкриває мотоциклетний сезон, застерігаючи від бравади оригінальним гаслом: «Іде весна — будуть овочі». Під Сандомиром автомобільна катастрофа, авто врізається в опору електропередач і спалахує, загинув сімнадцятирічний хлопець. Сонячно, але жахливо холодно, температура не перевищує 12 градусів, а вночі падає до нуля.

1

Прокурор Теодор Шацький не міг знайти презерватива. Або коробочки із презервативами. Ані відкритого пакетика від презерватива. І взагалі жодних ознак того, що минулої гарячої ночі вони взагалі якимсь чином убезпечувалися. А раніше вони це робили. Тобто спіралі в неї немає. Пігулок вона не вживає. Є дні плідні й неплідні, треба пильнувати й будь-що дотримуватися містечкових середньовічних антиконцепційних поглядів і надягати гуму. Якщо ця гума взагалі була. У чому немає жодної певності.

Шацький метушився по кімнаті, наче всім відомий пан