Топ популярних книг за місяць!
Knigoed.Club » Бойове фентезі » Інфеністи 5: Без каяття, Арія Вест 📚 - Українською

Арія Вест - Інфеністи 5: Без каяття, Арія Вест

157
0
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книжку "Інфеністи 5: Без каяття" автора Арія Вест. Жанр книги: Бойове фентезі.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 37 38 39 ... 230
Перейти на сторінку:

Тоді дівчина знову поглянула на протилежну сторону стола і поволі перемістила погляд управо, аби зиркнути на Багряного провісника. Він попивав свій «коктейль» із істинної демонічної енергії, дивлячись кудись вдаль, тож Бек зловила себе на думці, що він точно не може бачити її «зовсім непомітного» погляду.

В ту ж мить тишу за столом було порушено.

― Бляха! У тебе руки з дупи ростуть чи що?!

Бек зиркнула на джерело звуку. То був Лі Тун. Він сидів, повернувшись до Лі Дуна, і виглядав, м’яко кажучи, розгніваним.

― Ти хоч в курсі, скільки коштує ця куртка?! ― розізлився Лі Тун.

Лі Дун випалив:

― Скільки? Здивуй мене! А то, боюсь, купив на базарі в тітки Мо за п’ять копійок.

― ЩО?! ― тут же встав з-за столу Лі Тун. ― Та я тобі зараз! ― оголив кулаки демон, пропалюючи напарника поглядом.

― Йдем вийдем! ― заревів Лі Дун, погрожуючи йому кулаком.

Щойно Лі Тун встав, Бек помітила, що на його куртці видніються сліди від якогось напою. А тоді, озирнувшись на всіх інших, второпала, що на їхню сварку відволіклися тільки вони з Рейчел. Решта, схоже, настільки звикли до цього, що вже просто втомились хоч якось реагувати. І в цілому вся ця атмосфера чомусь викликала в Ребекки посмішку. Таку раптову і таку щиру… посмішку.

― Слухай, я серйозно! Цього разу стримуватися не буду! ― заричав в кількох метрах від них Лі Тун.

― І я не буду! Тобі капут, жабо!

― Як ти мене назвав?!!! Та я тебе зараз!!!

Бам! У коридорі почулися звуки падіння, або ж глухого удару. Бек взяла трохи овочів і, прожувавши, проковтнула.

― Братик Хуа Ян, ― прозвучав голосок Цзиньань. ― Дай мені коктейль. Страшно хочеться пити.

Підвівши очі, Бек второпала, що за «коктейль» має на увазі маленька демониця. До столу тут же підійшли служанки і налили в стакан демонічної енергії з великого глечика, в якому, по суті, мало б зберігатися вино.

Дівчинка обхопила його руками і випила в один ковток!

― Ще! ― крикнула вона.

Хуа Ян взявся пояснювати:

― Цзиньань, ми ж раніше домовлялися, за день максимально три стакани. І то, якщо будеш інтенсивно займатися тренуваннями…

― Я хочу ще! ― запищала дівчинка.

Дух Вогню розгублено зиркнув на Мін Чженя. Той перевів погляд на служанку і, вловивши контакт очі-в-очі, просто кивнув. Демониця поспішила наповнити стакан дівчинки.

― Добре, Цзиньань, ― приговорював Хуа Ян. ― Але тобі залишився ще тільки один стакан. Вип’єш тоді ввечері…

― Іще! ― закричала дівчинка, з характерним звуком ставлячи на стіл порожній стакан.

«Ніяк не второпаю, ― подумала Ребекка. ― Вони обмежують її, аби не розвинулась залежність і вона не захотіла пробратися в світ живих, аби вбити парочку людей?»

Тоді Хуа Ян знову зиркнув на Багряного провісника. Але той не ловив його зоровий контакт.

― Чжень-ґе… ― прошепотів ледь чутно дух Вогню. ― Я думаю, їй справді досить…

Багряний провісник поглянув на нього надто холодним поглядом.

― Д-добре, ― забелькотав Хуа Ян, сприйнявши це як за наказ не втручатися.

― Цзиньань, ― раптом промовив Мін Чжень досить строго. ― Іди до себе в кімнату.

А тоді кивнув служанкам. Ті одразу ж підійшли до стільця дівчинки, аби супроводити її до спальні. Демониця була явно невдоволена. І ось вона вже ніби зникла з горизонту разом із служницями, а Бек запхала в рот чергову порцію смачнезної страви, як тишу у трапезній розрізав голосок Цзиньань:

― Хто це?

Усі мимоволі повернули свої голови. Мимо демониці пройшли Лі Тун і Лі Дун. Щойно вони увійшли всередину трапезної, служниці повели Цзиньань далі по коридору.

Мін Чжень підняв брови:

― Так швидко?

Певна річ, він очікував побачити їх брудними і в порваній одежі, а на них не те, що жодного синця не було, так і лиця виглядали якимись більше стривоженими, ніж розгніваними один на одного.

― Багряний провіснику, ― одночасно вклонились вони. ― Бордова витонченість передала, що до Периметру хтось наблизився.

Бек враз пронизав страх. «Білолиций… повернувся?!» Дівчина стиснула в руці столовий ножик, а Рейчел чітко засікла, як затрусилась її рука…

Тоді Лі Дун сказав:

― Схоже… схоже, це її ясновельможність Колекціонер поривів лілового поля.

1 ... 37 38 39 ... 230
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Інфеністи 5: Без каяття, Арія Вест», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Інфеністи 5: Без каяття, Арія Вест"