Топ популярних книг за місяць!
Knigoed.Club » Жіночий роман » Наші розбиті серця , Кетрін Сі 📚 - Українською

Кетрін Сі - Наші розбиті серця , Кетрін Сі

25
0
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книжку "Наші розбиті серця" автора Кетрін Сі. Жанр книги: Жіночий роман.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 37 38 39 ... 64
Перейти на сторінку:

Коли я поверталася з кавою до палати Ейдена, то зустріла якогось чоловіка, що тупчився якраз же біля дверей. 

– Я можу вам допомогти? – Чоловік поглянув на мене, а я міцніше стиснула стаканчик з кавою у руках. 

Раптом що, я зможу виплеснути каву йому в обличчя. 

– Хейзел Круз? – Примружує очі. 

– Була колись, зараз я повернула своє дівоче прізвище.

– Так-так, я читав про ваше розлучення у новинах. 

– З тим, хто я така ми розібралися, – роблю крок вперед. – А от ви хто? 

– Вибач, я забув представитися! Мене звати  Генрі, – витримує якусь незрозумілу для мене паузу, – Я дядько Ейдена. 

– Генрі Вілсон? 

Чомусь його поява тут мене дуже сильно здивувала. Я думала, що Ейден порвав зв'язки з усіма зі своєї родини, та його дядько тут. 

– Так. 

– Ейден у палаті, тільки заснув. – Даю йому зрозуміти, що він не увійде до палати і не розбудить його. 

– Як він? 

Ми відходимо від дверей палати. Сісти тут немає де, тож я запропонувала піти до кафетерію і поговорити там, Генрі погодився. 

– Давай домовимось відразу на “ти”. – Каже чоловік коли ми сіли за вільний столик біля вікна. Не дивлячись на таку пізню години, тут доволі багато людей і всі вони мають змучений вигляд. 

– Гаразд, – погоджуюсь на його пропозицію. – Як ти дізнався, що Ейден тут? 

Питання яке хвилювало мене найбільше. 

– У той день коли мій племінник зник, я поставив на вуха всі лікарі та поліцейські відділки. 

– Зрозуміло. 

– А сьогодні його дані спливли у цій лікарні і я відразу примчався. – Я не знала, що сказати. 

Мені хотілося дізнатися чому він тут, хіба Ейден не порвав зв'язки з усією своєю родиною, та ці питання точно будуть недоречні у цій ситуацій. 

– Як він? 

– Пробуде у лікарні три дні, а потім буде видно. – Переводжу погляд на свої руки. – Лікар сказав, що все не дуже серйозно, ми вчасно приїхали.. у Ейдена початкова стадія запалення легень та численні поранення від побоїв. – Я відчула комок у горлі. 

– Ти знаєш, де він був і чому отримав усі ці травми? 

– Ні, – єдине, що я змогла вимовити перш, ніж заплакала. 

Генрі намагався мене заспокоїти, та потім просто дав мені час, щоб я поплакала. Мені було ніяково через те, що от так розридалася пред ним, та нічого вже не змінити.

– Вибач за цю сцену.. я просто не можу уявити, що він пережив за ці кілька тижнів. Ейден зник, а я навіть не подумала про те, що його могли викрасти. 

– Викрасти? 

– Ну так, – дивлюся на нього. – Сам подумай: численні побої від того, що над ним знущалися, а запалення легень може бути через те, що він був у холодному приміщенні і спав на голій підлозі.. 

Я була сама здивована через те, що взагалі подумала про це. 

– Чорт, твоя права Хейзел! Я також не думав про це.. 

– Ейден зізнається у тому де був? 

– Ні, мій племінник надто гордий та самостійний, – Генрі дістав телефон. –  Я сам дізнаюся де він був. 

– Я допоможу! 

– Навіщо тобі це? 

– Бо Ейден той, кого я люблю і я все зроблю для нього. 

– Я думав, що у нього невзаємне кохання до тебе, та я дуже сильно помилився. – Його погляд ніби дивився крізь мене. – Ти втратила статус, але не саму себе, Хейзел Круз. 

– Я Флорес. 

– Вибач, я забуваю. 

– Я не хочу, щоб мене щось пов'язувало з сімейством Круз, та чомусь навіть після нашого розлучення у газетах пишуть Хейзел Круз, та і люди звертаються до мене, як до Круз. 

– Це жахливо. 

– Згодна. 

– Мені шкода, що тобі довелося пройти через те лайно, яке ти пройшла з тим козлом. 

– Тобі Ейден розповів? – Дивуюся. 

– Ейден? Ні, йому не потрібно було цього розповідати, це ж не скрет. 

– Про що ти? 

– Всі й так знали про те, що цей козл робить з тобою. 

Усі знали. Що він робить зі мною. 

– Ти не знала? 

– Ні, я думала, що ніхто не знає… 

– Всі з “верхніх поверхів” спільноти знали. 

– Знали? – Сльоза знову скочується по моїй щоці. – Тоді чому ніхто не сказав? Чому ніхто не допоміг? Я стільки років витратила на цього козла… я так сильно хотіла втекти та я боялася осудження у бік моєї сім'ї! Усі люди просто дивилися на мене і ніхто й словом не обмовився, що знають про побиття Шона. 

– Люди доволі лицемірні істоти. 

А тим паче з “верхніх поверхів” спільноти. 

1 ... 37 38 39 ... 64
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Наші розбиті серця , Кетрін Сі», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Наші розбиті серця , Кетрін Сі"