Володимир Адольфович Нестеренко - Чужа

місце».

На околиці містечка озеро, над ним, на кручі — біла будівля монастиря з дзвіницею, він відбивається в озері, в чорній воді. Під’їхавши ближче, можна побачити, що монастир не простий.

Він оточений сірим бетонним парканом, з колючим дротом зверху, вікна у монастирі закриті глухими віконницями захисного кольору, з патьоками іржі від них на білих стінах монастиря, а на дзвіниці встановлені прожектори і гучномовці. Хреста на дзвіниці немає, немає і прапора.

Нутрощі табору, загальна похмурість природи триває — пошарпані стіни, пофарбовані у зелений колір, надлишок решіток з арматури, наглядачі, переважно вусаті червонопикі п’яниці, у захисній уніформі. Незважаючи на уніформу й переважання кольору хакі — думка про армію не приходить у голову, у картинці немає нічого молодого, напористого: похмурі, похмільні, немолоді п’яниці неквапно переходять крізь ґратчасті двері, розмовляють один з одним, без емоцій, невесело. Час зупинився і тут.

Камера мандрує табором, залітає у цех. Верстати стоять у клітках з арматури, одягнуті у смугасті роби в’язні працюють на верстатах.

Кімната побачень, до літнього зека приїхала дружина й донька, зека приводять у кімнату, після чого зачиняють усіх трьох у ній, знадвору. В кутку — оцинкована баддя з дерев’яною кришкою, це параша.

Перевірка. П’ять-шість наглядачів, озброєних кийками, почергово відчиняють двері камер у монастирі, стелі склепінчасті, низькі. В камерах — зеки, переважно — старі, у смугастих фуфайках і шапках, серед старих Шустрий, він схуд і змінився. В очах з’явилось безумство, він їх витріщає, пильно вдивляючись у будь-який новий предмет або людину, от і зараз він так само вдивляється у наглядачів.

НАГЛЯДАЧ

Смирнов!

(викрикує прізвище)

ДІДУСЬ

Іван Федорович.

НАГЛЯДАЧ

Стаття?

ДІДУСЬ

Сто сорок четверта.

НАГЛЯДАЧ

Строк?

ДІДУСЬ

П’ять років. Кінець строку — п’ятого травня двотисячного року.

НАГЛЯДАЧ

Мещеряк!

ШУСТРИЙ

Євген Вікторович!

НАГЛЯДАЧ

Стаття?

ШУСТРИЙ

Дев’яносто третя, двісті двадцять друга.

НАГЛЯДАЧ

Строк?

ШУСТРИЙ

Вища міра, із заміною на двадцять років особливого. Кінець строку — двадцять третього лютого дві тисячі тринадцятого року.

* * *

Інша камера, населення таке ж — головним чином старі, серед них кілька молодих. Серед зеків — Бабай, брат Чужої.

НАГЛЯДАЧ

Савінков!

БАБАЙ

Артур Сергійович!

НАГЛЯДАЧ

Стаття?

БАБАЙ

Дев’яносто третя, двісті двадцять друга.

НАГЛЯДАЧ

Строк?

БАБАЙ

Вища міра, із заміною на п’ятнадцять років особливого. Кінець строку — другого лютого дві тисячі восьмого року.

* * *

Сопля, що подорослішав і відсидів п’ять років, виходить з літака у кайданках, два агенти у цивільному передають його росіянам. Сопля з цікавістю і приголомшенням роздивляється навколишніх і безглуздо посміхається, чуючи навкруги рідну мову.

МУСОР У ЦИВІЛЬНОМУ

Ну що, земляк, сподобалось у чехів?

СОПЛЯ

Так собі. Хліба не було, то ми масло прямо на ковбасу мастили.

Мусора і Сопля сміються.

Сопля виходить з великої будівлі з вартовим біля входу. Він одягнений у ті ж речі, що й тоді, в Чехії. З цікавістю роздивляється перехожих. І бачить, що одягнений не гірше, а часом і краще, аніж вони. Іде вулицею, роздивляється рекламу, іномарки, що йдуть суцільною лавою по вулиці, дівчат, вітрини.

* * *

Квартира Соплі, з перехрещеними рапірами на стіні, так само бідно. Батьки постарілі, батько вже п’яний, він почав святкувати, не чекаючи сина, мати плаче.

* * *

Крихітний ресторан, для простої публіки, біля входу кілька гральних автоматів.

Грає радіо, синтетичні скатертини — ресторан явно занедбаний.

За столом сидить Сопля з господарем ресторану, вони приблизно одного віку, на столі пляшка коньяку, закуски, салати — стіл святковий, накритий на чотирьох.

СОПЛЯ

А потім що було?

ГОСПОДАР РЕСТОРАНУ

А що «потім»… Малюка і Гирю в цинках привезли, поховали ми їх в Озерному, поблизу, біля входу. Там же поряд і Рашпіль.

СОПЛЯ

А зараз хто замість Рашпіля?

ГОСПОДАР РЕСТОРАНУ

Та ніхто. Почали бригадири між собою ділитись. Постріляли ще пацанів. Хто куди перебіг, в інші бригади.

СОПЛЯ

А Малюка господарство? Техстанція, шиномонтажі, заправка?

ГОСПОДАР РЕСТОРАНУ

Все пройобом пішло. Шиномонтажі — зачинились, техстанцію лох продав іншим, ті вже зі своєю кришею прийшли. За заправку не знаю.

СОПЛЯ

Зрозуміло. А ти розбагатів, я бачу.

ГОСПОДАР РЕСТОРАНУ

Ось, на цей гадючник лише й вистачило, я купив і звалив