Даніела Стіл - Диво

та двох пересадок, а також через різницю в часі. Та коли батько глянув на неї, то відчув: зник увесь той гнів, який вона тримала протягом такого тривалого часу. Він не знав, як воно так сталось, але радів із того зникнення.

За півгодини він із хлопцями сів у наступний літак. Вони мали бути в Амстердамі о сьомій тридцять, а за дві години — на борту корабля. Він уже попередив команду про їх прибуття, і старша стюардеса збиралась допомагати йому приглядати за дітьми. Квінн відчував вдячність до Алекс і, сідаючи в літак, знову запевнив її, що все буде гаразд і порадив їй відпочивати без дітей у товаристві її чоловіка. Відтак пообіцяв їй, що коли хлопці сумуватимуть за домівкою, то він привезе їх раніше. Коли він востаннє кинув на неї погляд, Алекс махала їм рукою й витирала сльози з очей.

Протягом усього польоту дід весь час мав приділяти увагу хлопцям і був вдячний за ті розваги, які передбачалися під час польоту. Там були книжечки для розфарбовування й олівці, їм також принесли по склянці фруктового соку. А хлопці весь час сміялися. Хоч онуки не бачили його більше року, проте дуже швидко подружились із ним. Вони хотіли знати все про його новий вітрильник. Дід же мав відповідати на їхні запитання чітко й доступною для дітей мовою.

Коли вони сіли в Амстердамі, їх зустріли капітан і перший заступник, а також Тем Хаккер. Вони привезли з собою причіп на колесах, і по дорозі до човна перший помічник весь час розважав хлопців. Онуки були вражені розмірами корабля, а стюардеса махнула їм з верхньої палуби, запрошуючи до вечері.

Квінн був дуже задоволений тим, що побачив, запитував про тисячі деталей, і відповіді Тема цілком задовольняли його. Сам Хаккер і обидва його сини вирушали з ним на морські випробовування. У них був намічений курс, а також список маневрів, які запланував Квінн і які має виконати на своєму шляху «Нічний політ». До своєї каюти він дістався близько півночі, сів і, позіхаючи, почав набирати номер Меггі.

— Ну, як твої справи?

У неї була десь третя дня, і вона чекала його дзвінка. А коли це сталося, Меггі трепетно ловила кожне його слово.

— Це просто неймовірно! Вони поводяться так, ніби бачать мене щотижня, і їм подобається на кораблі.

Квінн зазирнув до їхньої каюти, щоб глянути, як вони там, і почув сонне дихання. Ніби хтось відімкнув їх від джерела енергії, і тепер їхні батареї заряджалися наново. Дід сподівався, що завтра внуки встануть на світанку.

— А як «Нічний політ»? — спитала Меггі схвильовано.

— Краще, ніж можна собі уявити.

Він хотів би, щоб Меггі побачила вітрильник, але знав, що цього не трапиться, так само, як і вона це знала. Одного разу вона бачила його, і він пообіцяв привезти їй багато фотографій із морських випробувань.

Вони проговорили десь із півгодини, і Квінн розповів їй усі деталі. Корабель був розкішніший, ніж він сам очікував. Тепер, на воді, він виглядав просто неймовірно. Вони ще не хрестили його, але збиралися зробити це, коли він повернеться в жовтні. Тем Хаккер збирався влаштувати невеличку церемонію, його дружина хотіла бути хрещеною матір’ю. Квінн хотів попросити про це Алекс, але їй було б важко приїхати з Женеви.

— А як Алекс? — спитала обережно Меггі, а Квінн відповів із посмішкою в голосі.

— Зовсім інша жінка. Можливо, та, якої я зовсім не знав. Гадаю, дочка пробачила мені. Принаймні вона була дуже мила і добра. Я на таке не заслуговую, але вдячний їй.

Це Меггі спонукала його навести мости й запросити її, і він безмежно радів. Її ніжні руки торкнулися тисячі сторін його життя, і те, що вона зблизила його з Алекс, було для нього найважливіше. Квінн і сам не усвідомлював, наскільки він сумував за дочкою. Побачивши її, він ніби якоюсь мірою знову побачив Джейн. Алекс вражала подібністю до своєї матері, хіба що була трохи вища на зріст.

— Ти заслужив це, — запевнила його Меггі, і він згадав, що сказав їй, прощаючись в аеропорту. — Дякую за те, що ти сказав мені, — її голос звучав так, ніби вона й досі була зворушена тими словами. Освідчення стало найкоштовнішим дарунком, який він міг для неї зробити, єдине, чого вона хотіла.

— А що я сказав? — він жартома удав із себе забудька й приліг на ліжко, розмовляючи з нею. Він сподівався на ще кілька тижнів із нею у Сан-Франциско. То буде ще й випробування його свободи. Він жертвував коханням, яке знайшов із Меггі, збираючись сплачувати той борг, який ще й досі був винен Джейн.

— Ти сказав, що любиш мене, — нагадала вона йому, — тож тепер не можеш забрати назад ці слова.

— Це вийшло мимоволі, я не збирався говорити.

Це нічого не змінювало. Він усе одно збирався покинути її. Але знав, що кохатиме цю жінку, навіть якщо й учинить так, і хотів, щоб вона зрозуміла це. Він не бажав бути недобрим до неї та зміцнювати їхній зв’язок перед тим, як урвати його, але водночас усвідомлював, як багато все це важить для нього. І єдине, що Квінн міг зробити для неї, — сказати ці слова. Він і справді кохав її, і вона була щаслива дізнатись про це.

Вони ще трохи поговорили, а потім поклали слухавки. А за десять хвилин він уже спав у своєму новому ліжку. Хоч і був дуже втомлений, проте задоволений своїм новим домом на борту «Нічного польоту». Це була його теперішня оселя.

Розділ 14

Морські випробування йшли надзвичайно добре. Усі системи виявили себе навіть іще краще, ніж очікувалось. Його онукам дуже сподобалось. Досвідченість команди перевершувала його сподівання. Тижні летіли, як хвилини. Квінн не міг повірити, як швидко лине час, декілька разів він телефонував Меггі до Сан-Франциско. Вона сказала йому, що дуже втомлюється у школі й почувається збентежено, бо давно відвикла від викладацької роботи і від того, якими шибайголовами бувають учні. Одначе її голос звучав щасливо й по-діловому, і вона казала, що не може дочекатись його повернення. Квінн змушував себе телефонувати їй менше, ніж йому хотілося. Він розумів, що тепер повинен потроху віддалятись від неї, інакше остаточний розрив буде надзвичайно болісним. А цей час швидко наближався. Він знав, що іноді бачитиметься з нею, та й сам не мав наміру повністю розривати зв’язок і збирався час від часу телефонувати їй. Але Квінн напевне не збирався тісно