Аннабель Вікторі Лільмонд - Життя там де є смерть , Аннабель Вікторі Лільмонд

   "Зима зовні, а тепло в серці — ось що справжнє щастя, що не замерзає."

Зима лягає на село,
Скрипить під кроками віконце.
А в хаті тепло й світло,
Горить в печі живе вогоньце.

На склі малюнки створив мороз,
Та їх не бачить вже ніхто —
Сім'я зібралась біля столу,
І піч дарує їм тепло.

Розмови линуть, сміх звучить,
Вихорить дим з труби над дахом.
Здається, ніч ця не спішить,
Ділити щастя їхнім шляху.

Зимовий вечір — час родин,
Коли тепло не тільки в домі.
Це час, що в серці не застиг,
Що гріє душі нам без втоми.