Bogdana reider - Зоряні Війни : Еніка Скайвокер ( Відновленя ), Bogdana reider

– Це кінець, Югамда, – сказав Обі-Ван, тримаючи свій меч над нею. – Ти більше не зможеш нашкодити нікому. Югамда відчула поразку і здавалася. Вона зітхнула і закрила очі, приймаючи свою долю. Обі-Ван відкинув свій меч і підійшов до неї.

– Югамда, – сказав він, нахиляючись над нею. – Якщо ти згодна, я можу допомогти тобі знайти шлях до світла. Ти можеш стати краще

–Знову ці  проповіді джедай  скажи ти не коли не питав звідки у твоїй падаван  сліди батіг на спині  підставити її було так легко.

– Югамда, я розумію, що ти була під плином  Темним Жреця і твоє серце наповнене злом, але я вірю, що в тобі є сила змінитися. Ти можеш обрати світло, замість темряви. Дозволь мені допомогти тобі знайти шлях до відродження.

Обі-Ван простягнувши руку.Еніка мовчала десь  вона це бачила точно візія  про смерть Обі -Вана.Не задумуючись що робить Еніка штовхнула Обі-Вана причому за секунду до того як  пролежав відстріл з бластера.Скориставшись  метушнею Югамда втекла. 

– Обі-Ван! – закричала Еніка, кидаючись до нього. – Ти живий?

Обі-Ван піднявся з землі, трохи ошелешений, але живий.

– Дякую, Еніка, – сказав він. – Ти врятувала мені життя.

– Я не могла дозволити, щоб ти помер, – відповіла Еніка, щиро посміхаючись. – Ти мій майстер і мій друг. 

Він торкнувся  її щоки та погладив її  по падаваньский  косі.Посилаючи спокій через силу 

– Югамда  втікала.Промовила дівчинка 

– Нічого страшного.Квінлан що там у вас  викликав він по колумніку

– Ми знайшли Темного Жреця, – сказав Квінлан з нетерпінням.

– Він знаходиться у глибинах замку. Ми готові до битви.

Обі-Ван і Еніка обмінялися поглядами, повними рішучості. Вони знали, що це буде нелегка битва, але вони не можуть дозволити Темному Жрець далі  творити зло — Без  нас не нападайте ем. Разом  пішли в напрямку глибини, готові зустріти будь-яку небезпеку, яка чекала на них. Їх серця билися в ритмі битви, а їхні мечі світилися яскравим світлом, готовим до використання. Вони були готові вступити в остаточну битву з Темним Жерцем і врятувати галактику від його зловісних планів.

– Запізнились на вечірку  крикнув  Квінлан відбив  удар одного з посіпак  жриця

Обі-Ван та Еніка кинулися вперед, приєднуючись до Квінлана та Ейли. Битва розгорнулася на повну силу, і кожен рух був наповнений рішучістю та силою. Темний Жрець був майстром темної сторони Сили, і його удари були надзвичайно небезпечними.

— Ейла, Еніка, тримайтеся разом! — наказав Квінлан, відбиваючи черговий удар. 

— Обі-Ван, ми повинні зосередитися на Темному Жерці, — додав він Обі-Ван кивнув і разом з Квінланом почав атакувати головного ворога. Їхні мечі світилися в темряві, зливаючись у смертоносному танці. Еніка та Ейла підтримували їх, відбиваючи атаки посіпак і захищаючи один одного.

Темний Жрець відчув, що його сили починають слабшати під натиском джедаїв. Він відступав, намагаючись знайти спосіб врятуватися.

— Ти не втечеш, Жрець! — вигукнув Обі-Ван, наближаючись до нього. 

— Ми зупинимо тебе раз і назавжди!

Темний Жрець зробив останню спробу контратакувати, але джедаї були надто сильними. Квінлан завдав вирішального удару, і Темний Жрець впав на землю, звалений.

— Це кінець, — сказав Квінлан, важко дихаючи. 

— Ми зупинили його.

Обі-Ван, Еніка та Ейла підійшли до Квінлана. Вони відчували полегшення і гордість за свою перемогу.

— Ми зробили це разом, — сказав Обі-Ван, дивлячись на своїх товаришів. 

— Ми захистили галактику від ще одного зла. Еніка відчула, як її серце наповнюється радістю і вдячністю. Вона знала, що цей досвід зробив її сильнішою і мудрішою. Вона подивилася на свого майстра і друзів  і посміхнулась 

Обі-Ван стояв на балконі та дивися на місто  почулися кроки Еніка порівнялися з ним

–  Чому ти не сказав що там буде Югамда.спитала дівчинка голубі очі дивилися на майстра.Той  повернув  голову, щоб подивитися на не  Обі-Ван зітхнув, дивлячись на свою падаван. Він знав, що цей момент рано чи пізно настане, але не очікував, що це станеться так швидко.

— Еніка, — почав він, його голос був спокійним, але рішучим. — Я не сказав тобі про Югамду, тому що не хотів, щоб ти відчувала ще більше тривоги та страху. Я хотів, щоб ти зосередилася на нашому завданні, а не на можливій загрозі.

Еніка кивнула, але її очі залишалися серйозними.

— Майстре, я розумію твої наміри, — сказала вона. — Але я хочу бути готовою до будь-яких випробувань. Я хочу знати правду, щоб бути готовою захищати себе та інших.

Обі-Ван усміхнувся, відчуваючи гордість за свою падаван.

— Ти права, Еніка, — відповів він. — Ти маєш право знати правду. І я обіцяю, що відтепер буду більш відкритим з тобою. Ми повинні довіряти один одному, щоб бути сильнішими командою.

Еніка усміхнулася, відчуваючи полегшення від слів свого майстра.

— Дякую, майстре, — сказала вона. — Я ціную твою довіру. І я обіцяю, що завжди буду робити все можливе, щоб виправдати її. Обі-Ван кивнув, повертаючи погляд на місто. Вони разом пройшли через багато випробувань, і він знав, що попереду на них чекають ще більше викликів. Але він також знав, що разом вони зможуть подолати будь-які труднощі та стати ще сильнішими.

— Ми зробили великий крок сьогодні, — сказав він, дивлячись на горизонт. — І я впевнений, що попереду на нас чекає ще багато пригод. Але ми будемо готові до них, разом. Еніка кивнула, відчуваючи, як її серце наповнюється рішучістю і впевненістю. Вона знала, що попереду на неї чекають великі випробування, але вона була готова зустріти їх з мужністю і рішучістю, поруч зі своїм майстром.

Дард Сідіус  злився  мало того що йому не вдалося скоротити кількість джедаїв так вони заарештували  одного з его учнів.Так ще ця жриця не змогла вбити  ні Еніку, ні Обі-Вана.    Дарта Сідіуса вразило, як відчайдушно джедаї протистояли йому. Він був розлючений, що його плани знищення джедайського ордену не вдавалися. Не тільки він не зміг скоротити їх кількість, але його учень був заарештований, що став ще одним ударом для нього.