Є. М. Тарнавський - І-цзін. Книга змін, Є. М. Тарнавський

ділянка, найкраще освітлена сонцем, а, з огляду на динамічність цього світосприйняття, як ділянка, де сонце починає поступово опускатися. Тому третя позиція, де найбільше дається взнаки загальна характеристика цієї ситуації (ураження світла), дає образ південного полювання. Але в цей час може виникнути перемога над великим злом, бо світло, підняте над землею, тут сходить назад до землі для того, щоб осяяти відсталих, тобто знищити їхнє зло незнання. Звісно, за такого сходження людина може відійти від своєї власної величі, цього разу знищити її, але саме про це вона не повинна перейматися, бо така її місія — сходження до відсталих. Ці думки показані в тексті таким чином: «Сильна риска — на третьому місці. Світло вражене на південному полюванні. Але знайдеться велика голова. Не можна вболівати за стійкість».

4

Настрій самовіддачі, жертовного відходу від своєї висоти дуже відчувається в афоризмі четвертої риски. Тут із свого власного досвіду буття людина вже виходить до іншого. Бо тут починається вже горішня, тобто зовнішня триграма. Це — настрій людини, що покидає властиве собі місце. І воно все пронизане почуттям ураження світла. Ця поразка стосується саме частини живота. Тому в тексті написано: «Слабка риска — на четвертому місці. Удар вражає ліву частину живота. Збережеш почуття ураження світла, коли вийдеш за межі будинку й обійстя».

5

В арсеналі китайських національних героїв є знаменитий царедворець Цзі-цзи. Це — чоловік, котрий жив у XI ст. до Р. Х., якщо вірити традиції, і був головним радником при дворі тодішнього царя. У цей час відбулася зміна династій. Цзі-цзи, незважаючи на те, що правитель нової династії всіляко намагався його, як людину, котра досягла вершин мистецтва управління державою, схилити на свій бік, усе ж вважав за краще усунутися від будь-якої політичної діяльності і, як каже переказ, оселитися на кордоні країни, десь на території сучасної Кореї. Він вважав за краще цілковиту самотність і життя серед людей чужої та менш розвиненою культури, ніж службу тому, кого він вважав узурпатором. Переказ розповідає про те, що він написав «Хун фань» (великий план). Цей твір згодом набув вельми широкої популярності. Навіть для нас (хоча авторство Цзі-цзи й не підтверджене) він становить значний інтерес як перші зачатки філософії в Китаї. Китайські автори розглядають Цзі-цзи як образ людини, котра свідомо відійшла від своєї можливої слави, віддала свої знання менш розвиненим людям, але, тим не менш, згодом була прославлена та піднесена до висот. П’ята позиція — максимальна демонстрація цієї ситуації загалом. Тому тут з’являється образ, пов’язаний із іменем Цзі-цзи. Текст каже: «Слабка риска — на п’ятому місці. Поразка світла Цзі-цзи. Сприятлива стійкість».

6

Остаточне завершення процесу призводить до того, що всі світлі сили світла, які були набуті в попередній ситуації, тут мають тьмяніти. Тут тільки можливий спогад того, що було в минулому славою цієї людини, але саме тут можливо найінтенсивніше зіставлення того, що було досягнуто в минулому, і того, до чого призвела необхідність в сьогоденні. Тому текст каже: «Слабка риска — нагорі. Не засяєш, а потьмянієш. Спочатку здіймешся на небо, а потім упадеш на землю».

№ 37. Цзя-жень. Домашні

Відхід від широкого прояву зовні, який характеризувався в попередній гексаграмі, приводить до ситуації, в якій людина обмежується діяльністю винятково у межах своєї сім’ї. Вона зайнята повністю лише своїми домашніми. Тому й розглядається тут серед домашніх. Однак не слід забувати, що облаштування будинку, яке базується на вдосконаленні домоправителя в Стародавньому Китаї, як це, наприклад, показано у «Дасюе» (велике вчення), є основою для наведення ладу в усьому світі. У родині значну роль відіграє жінка, так, принаймні, вважали коментатори «Книги змін». Тут ідеться про те, якою має бути жінка в сім’ї. Афоризми окремих рисок ще більше розвивають ці міркування. Тут же сказано лише «домашні». Сприятлива жінці стійкість.

1

На першій позиції людина повністю занурена в це замикання в межах власної сім’ї. Так і має бути. Не доведеться ні в чому каятися, якщо чоловік, залишившись у цьому обмеженому середовищі, займеться його облаштуванням. Тому текст каже тут лише таке: «Сильна риска — на початку. Замкнись та облаштуй свою оселю. Каяття зникне».

2

Діяльність жінки, дружини та господині, обмежена ін­те­ресами сім’ї, причому головним чином харчуванням. Образ замкнутості в межах сім’ї характеризується на цій позиції. Нікуди не треба виступати, та й нема за ким іти. Потрібна тільки та стійкість, про яку було сказано у вступі. Тому текст тут каже простими словами: «Слабка риска — на другому місці. Їй (дружині) нема за ким слідувати. А справа її в тому, щоб зосередитися на харчах. Стійкість до щастя».

3

Людина, котра опинилася в цій ситуації, якщо і має дія­ти, то тільки в межах своєї родини. Однак необхідно прийняти на себе відповідальність за своє обійстя, реально керувати ним. Для того щоб управляти своєю сім’єю, чоловік має бути не жорстким, але суворим. Хоча його суворість може сприйматися як щось жахливе, однак вона приводить до того, що будинок підпорядкований йому і він, прийнявши на себе відповідальність за успішне життя своєї сім’ї, веде її цілком усвідомленим шляхом. Натомість розпустити своїх домашніх, надати їм можливість чинити свавільно означає повести справи так, що згодом доведеться багато про що шкодувати. Тому в цьому випадку текст каже: «Сильна риска — на третьому місці. Коли серед домашніх суворі крики, то буде каяття в строгості, але буде і щастя. Коли ж дружина і діти базікають і регочуть, то врешті-решт буде жаль».

4

У результаті тієї діяльності, що планомірно контролюється главою сім’ї, й якщо ця діяльність відбувається правильно, в будинку настає достаток. Правильність такої діяльності підкреслюється близькістю цієї позиції до п’ятої крайньої межі. Тому текст тут каже лише: «Слабка риска — на четвертому місці. Багатий будинок. Велике щастя».

5

Чоловік має настільки зануритись у справи своєї сім’ї, що очікування якихось відзнак із боку вище поставлених людей для нього є чимось неприродним і невластивим. Однак якщо чоловік не правильно оцінює своє становище, то йому може імпонувати милість, надана згори. Це призвело б до певного зацікавлення в суспільному житті за межами його будинку, тобто дисгармоніювало б із цією ситуацією. Тому текст тут попереджає: «Сильна риска — на п’ятому місці. Цар наближається до глави сім’ї. Не бери це близько до серця. Щастя».

6

Тут знову виступає тема суворості, яку позначено вже в третій рисці, яка стоїть відповідно до частини шостої. Але перш за все потрібно підкреслити, що мається на увазі суворість, а не жорстокість. Жорстокість позбавлена правдивості, тоді як суворість може бути цілком правдивою. Тому текст радить: «Сильна риска — нагорі. У володінні правдою — суворість. Врешті-решт — щастя».

№ 38. Куй. Розлад

Якщо родина влаштована неправильно, тобто якщо глава сім’ї не розвиває в собі необхідних чеснот, якщо родина залишена на власний розсуд, то в ній обов’язково