Волтер Айзексон - Стів Джобс

технологію «Ксерокс PARC» у грудні 1979 року, і коли Джобс зрозумів, що насправді побачив небагато, за кілька днів йому влаштували повнішу демонстрацію. Ларі Теслер був одним із науковців «Ксерокс», якого викликали проводити брифінги, і йому дуже лестило те, що він може показати комусь ту роботу, яку його керівники, здавалося, оцінювали не по заслугах. Але інший доповідач — Адель Ґолдберґ — жахнулася, дізнавшись, що їхня компанія хоче поділитися всім найкращим, що має.

— Це було дуже нерозумним і божевільно дурним. Я боролася, щоби не давати Джобсу нічого, — згадувала вона.

Ґолдберґ з’явилася на першому брифінгу. Джобса, Раскіна та керівника команди Lisa Джона Кауча провели у головний вестибюль, де знаходилось Alto від «Ксерокс».

— Ми дуже контролювали, що саме їм показувати, і лише продемонстрували додатки електронної обробки тексту, — сказала Ґолдберґ.

Джобса це не вдовольнило, і він зателефонував у головний офіс «Ксерокс», вимагаючи більшого.

Вони запросили його за кілька днів, і цього разу він прийшов з більшою командою — Біллом Еткінсоном і Брюсом Горном — програмістом Apple, який працював у «Ксерокс PARC». Вони обоє знали, на що саме дивитися.

— Коли я прийшла на роботу, там уже було дуже багато шуму, і мені повідомили, що Джобс із командою знаходяться у конференц-залі, — розповідає Ґолдберґ.

Один з інженерів намагався розважити їх ще кількома стендами із демонстрацією електронної обробки тексту. Але нетерплячість Джобса зростала.

— Давайте вже припинимо це лайно, — дратувався він.

Тому працівники «Ксерокс» провели окреме зібрання, де врадили розкрити секрети, але повільно. Вони вирішили, що Теслер може показати програмну мову Smalltalk, але покаже він лише те, що вони називали «відкритою» версією.

— Це засліпить [Джобса], і він ніколи не дізнається, що не отримав конфіденційної інформації, — так керівник команди переконував Ґолдберґ.

Та вони помилялися. Еткінсон та інші працівники читали деякі документи, написані «Ксерокс PARC», і знали, що зараз їм чогось не договорюють. Джобс зателефонував керівнику «Ксерокс» у головний офіс, щоби поскаржитися. Після цього у Каліфорнії відразу отримали дзвінок із головного офісу у Коннектикуті з вимогою показати Джобсу та його групі все. Ґолдберґ шаленіла.

Коли Теслер і справді показав їм те, що приховувалося раніше, команда Apple була вражена. Еткінсон утупився в екран, роздивляючись кожен піксель настільки близько, що Теслер відчував його дихання у себе на шиї. Джобс скакав навколо і захоплено розмахував руками.

— Він так стрибав, що я навіть сумнівався, чи він побачив усе демо, але він бачив, бо ставив запитання, — пригадував Теслер. — Він наче був знаком оклику після кожного речення, яке я промовляв.

Джобс не міг заспокоїтися, що «Ксерокс» все ще не зробив технологію комерційною.

— Ви сидите на золотій жилі, — кричав він. — Аж не віриться, що «Ксерокс» цим не користується.

На демонстрації Smalltalk ішлося про три чудові особливості. Одна — що комп’ютери можуть з’єднуватися по мережі, друга — як працює об’єктно-орієнтоване програмування. Але Джобс і його команда майже не зважали на ці ознаки, бо їх надзвичайно захопила третя особливість — графічний інтерфейс, який створили за допомогою побітового відображення.

— У мене наче пелена з очей упала, — пригадував Джобс. — Тоді я вже міг бачити майбутнє комп’ютерної індустрії.

Коли зустріч «Ксерокс PARC» за понад дві години завершилася, Джобс відвіз Білла Еткінсона в офіс Apple у Купертіно. Він перевищував швидкість, як перевищували швидкість і його розум та мовлення.

— Ось воно! — кричав він, наголошуючи кожне слово. — Ми мусимо це зробити!

Це стало поворотним моментом, якого він шукав, — комп’ютери з хорошим і доступним дизайном будуть у сучасних оселях людей, а користуватися ними буде так легко, як і кухонними побутовими приладами.

— Скільки часу на це знадобиться? — запитав він.

— Я не впевнений, — відповів Еткінсон. — Можливо, шість місяців.

Це судження було надто оптимістичним, хоч і дуже мотиваційним.

«Хороші митці крадуть»

Про візит Apple на «Ксерокс PARC» часто пишуть як про найбільшу крадіжку в історії індустрії. Часом Джобс, пишаючись, підтверджував цей факт. Якось він сказав: «Пікассо говорив: «Хороші митці не копіюють, хороші митці крадуть», — і нам ніколи не було соромно за те, що ми крадемо ідеї».

Інше судження, яке теж часто підтримував Джобс, що інформація, яка просочилася, — це не так крадіжка Apple, як незграбна поведінка «Ксерокс».

— Вони ж копіювальники, які не мали уявлення, що може зробити комп’ютер, — говорив він про керівництво «Ксерокс». — Вони отримали поразку у найбільшій перемозі комп’ютерної індустрії. У «Ксерокс» могла бути вся комп’ютерна індустрія.

Ці два судження були у дечому правдивими, але існували й інші обставини. Між концепцією та створенням пролягала тінь. При втіленні інновацій нові ідеї є лише частиною від цілого. Дієвість також дуже важлива.

Джобс і його інженери значно вдосконалили ідеї графічного інтерфейсу, які вони побачили у «Ксерокс PARC», і потім утілили їх так, як «Ксерокс» ніколи не зміг би втілити. Скажімо, мишка у «Ксерокса» мала три кнопки, була складною, вартувала 300 доларів і погано пересувалася. За кілька днів після другого візиту у «Ксерокс PARC» Джобс відправився у фірму індустріального дизайну IDEO і сказав одному з її керівників — Діну Гуві, що він хоче просту модель з однією кнопкою, яка б коштувала 15 доларів і «щоб вона працювала на кухонному столі і на моїх джинсах». Гуві погодився.

Вдосконалення стосувалися не лише деталей, а й усієї концепції. Мишку у «Ксерокс PARC» неможливо було використовувати для перенесення вікон по екрану. Інженери Apple вигадали такий інтерфейс, що можна було не лише пересувати вікна чи файли, а й кидати їх у папки. У системі «Ксерокс» потрібно було обирати команду для того, щоби щось виконати — чи то зменшити вікно, чи змінити розширення, де був розташований файл. А от система Apple дозволила користувачам перевести робочий стіл у віртуальну реальність, де можна торкатися, маніпулювати, переносити та змінювати місце речей. Інженери Apple працювали в тандемі з дизайнерами та Джобсом, який щодня підбурював їх, аби вдосконалити концепцію робочого столу додаванням гарних піктограм і меню, які б розкривалися з верхньої стрічки. Вони також розробляли можливість відкривати файли і папки подвійним клацанням миші.

І не те, щоби керівники «Ксерокс» проігнорували те, що їхні науковці створили у PARC. Насправді вони намагалися підкреслити це й у процесі довели, чому дієвість така ж необхідна, як і хороша ідея. У 1981 році, перед випуском Lisa чи Macintosh, світ побачив Xerox Star — машину, у якій був їхній графічний інтерфейс, мишка, побітовий дисплей, вікна та робочий стіл. Проте комп’ютер був незграбний (файл зберігався протягом кількох хвилин), дорогий (коштував