Софія Малинська - Стережіться, пане ректоре, або Справу веде потраплянка!, Софія Малинська

Ні, це точно недобрий знак…

Ректор прибрав долоні від моїх плечей, й повернувся на своє місце, а я так і сиділа, відчуваючи, як жар змінює внутрішній холод.

— Не зараз. В нього дуже хитра система захисту, так просто її не обійти. Вже те, що я виявив його… — ректор недоговорив, але я і без того зрозуміла, що справи кепські, — Мені доведеться підняти деякі зв’язки, але я допоможу вам. А тоді ми спробуємо дізнатися, звідки в вас цей “подарунок”. Гадаю, це наблизить нас до злочинця. А поки що… Буде кращим повернути маскувальне заклинання. Злочинцям краще не знати про те, що нам тепер відомо.

З цим я була згодна, хай думка про те, що якась гидота і далі висітиме в мене на шиї, і не викликала в мене захвату. Та істерикою нічого не зміниш.

— Як він діє? Він якось шкодить мені?

Чоловік не поспішав з відповіддю, чи то намагаючись заспокоїтися, чи то добираючи слова. Та, коли заговорив, в його голосі відчувалася справжня лють.

— Це артефакт підкорення. Фактично його власник може змусити вас робити будь-що, коли опиниться в області дії артефакту. Тому я змушений наполягати на тому, аби найближчим часом ви максимально обмежили своє пересування по території академії. Особливо наодинці.