Rada Lia - Зоряна та двері в просторі, Rada Lia

Розділ 29. Як Ліда стає темною чаклункою Алоїзою

Навчання Ліди вже добігало до кінця. Жінка сиділа в модному, добре відомому в місті, ресторані з Амадіном, попиваючи каву та зачаровано слухаючи його розповіді про чорних чаклунів. Він був не схожий на тих чоловіків, яких вона знала тепер чи коли-небудь раніше у своєму житті. Достеменно точно можна було сказати, що він був абсолютно не схожий на її чоловіка — такий освічений, не простий, таємничий. 

Вона вже багато, що вміла. Ліда могла легко перетворювати одні речі на інші, рухала предмети в просторі, роздвоювалася чи розтроювалася. Уміла швидко опинятися в іншому місці. Мала силу створювати чи матеріалізувати те, про що думала. Й перше, що вона зробила, маючи такі сили — це перетворила купу сміття у дворі школи Амадіна на золото. 

— Пильно-о подивися на те-е листя вперемішку з зе-емлею та сміттям на землі! — наказав чаклун.

Ліда слухняно втупилася поглядом туди, куди їй показали й напружено нахмурила брови.

— А тепер зга-адай хімічний е-елемент золота, як я-я тебе вчив!

— Au (аурум)

— Непо-огано. Перетвори те-е сміття, спочатку на-а мідь. По-отім уявляй як він поступово нагрівається та перетворюється на-а золото.

Ліда аж почала пихтіти та пітніти від зусиль. Надто складне завдання. Її чоло покрилося зморшками, очі налилися кров'ю. 

— Сонце сильніше пали, сміття на золото перетвори! — вигукнула вона й знесилено впала на коліна.

Коли жінка нарешті змоглася підвестися, то побачила, як її вчитель задоволено оглядає велику купу золота посеред двору.

— Поздоровляю, ти-и склала свій випускний і-іспит, — посміхнувся він.

Одначе, вона заплатила високу ціну за ці знання та вміння. Два тижні тому Ліда була ще молодою та симпатичною, стрункою дівчиною двадцяти шести років. Зараз же за столом з Амадіном сиділа велика, огрядна жінка «у віці». Її лице стало схоже на хижого звіра: тонкі брови були підняті дугою вверх, гостре підборіддя стирчало та випирало на обличчі, а тонкі губи були міцно стиснуті. І в неї помітно випирало друге підборіддя. Всі ці зміни відбувалися поступово, в міру того як вона віддавала свою енергію як плату за навчання. Однак Ліда була надто зайнята та зосереджена, щоб звертати увагу на такі дрібниці. Сьогодні вранці вона вперше з жахом зрозуміла, наскільки  змінилася зовні.

Амадін з відразою її оглянув і сказав: 

— Я ро-озчарований. Ти-и виявилася слабкішою ніж я-я думав. В тебе о-очевидно набагато менше-е накопиченої енергії ніж виглядало спочатку. Тому це-е й відобразилося на-а твоїй зовнішності. Ти-и погано підготувалася до-о нашого навчання. Потрібно було заздалегідь набратися життєвих сил. 

Ліда почувалася перед ним ніяково через свій вигляд. Особливо тому, що з дитинства вона звикла бути гарною та привертати увагу чоловіків. «Як дивно, — безрадісно подумала вона, — ми зневажаємо людей та забираємо в них енергію, вважаючи їх слабкими та нікчемними. Проте, єдине, що продовжує нас приваблювати, це та сама енергія, якої в нас самих від природи не вистачає і яка є лише в людях».

На останньому занятті Амадін нарік Ліду Алоїзою, що означало «Темна та могутня» й провів її до ковену магії під назвою «Королівство тисячі вогнів», яким він на той момент опікувався. Пройде багато років й Алоїзине захоплення вчителем безслідно щезне. Вона його підступно вб’є й заволодіє королівством, яке в майбутньому стануть називати Алоїзіадою.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍