Сніжана Федорова - На перехресті простору та часу, Сніжана Федорова
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
- Та вже ж, і ванну теж, - засміялася Ліза.
Вони зайшли до спальні і, не включаючи світло, скинули ще вологий одяг і пірнули в ліжко.
- Як добре! – майже промуркотів юнак.
- А мені знаєш, чого не вистачає? Точніше, кого?
- У цьому ліжку? У нашому? Ще когось? Ось, не думав, що ти збоченка!
- Так. Уявляєш, як було б класно, якби зараз у ногах у нас муркотів пухнастий кіт?
- Або Барон!
- Барон, та непогано б. Але...
- І вірний пес!
- Ось! Він би зараз особливо став у нагоді!
- Так! Ми могли б спокійно спати, не турбуючись, що нас раптово схоплять і…
- Все свого часу! Буде у нас і кіт, і пес! І Барона повернемо, – м'яко промовив Андрій, ніжно обіймаючи її за плечі.
Лізі стало так приємно і спокійно, ніби вона повернулася у дитинство, під крильце мами. Вона довірливо притулилася щокою до його шиї і вмить заснула.
Ніхто з молодих людей вже не сумнівався, що все своє довге життя, і залишок своїх днів, вони хочуть провести лише один з одним. Але з інтимом вони поки не поспішали.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «На перехресті простору та часу, Сніжана Федорова», після закриття браузера.
