Bogdana reider - Зоряні Війни :світло новой надії, Bogdana reider

Розбіжності і примиреня

 

Гай Скайвокер стояв, заглиблений у свої думки, спостерігаючи за Шмі, яка оточена їх трьома дітьми, радісно сміялася. Він розумів, що все це могло бути зовсім інакше не виріши він тоді  поговорити зі Шмі ще раз .В нього не  було б не Рея не Енакіна .А Еніка, можливо, і була б, але вона навряд чи бачила б у ньому батька. Для неї він би залишався лише одним із магістрів Ордену. І в цьому був винен тільки він.

Він згадав той момент, коли вирішив зблизитися з дочкою. Спочатку це було частково для того, щоб повернути її матір в Орден, але згодом йому просто сподобалося спілкуватися з нею. Їхні розмови, її сміх, її мрії – все це стало неодмінною частиною його життя.

Одного разу, коли він таємно зустрівся з Енікою, їх помітив Обі-Ван. Його суворий погляд і тверді слова досі відлунювали в пам'яті Гана:

— Не грай з моєю падаван. Дівчинка і так багато пережила в цьому році.

Гай відчував вагу цих слів. Він знав, що Обі-Ван мав рацію, і що він не повинен був втручатися в життя Еніки. Але серце говорило інакше. Він бачив у ній не лише падаван, а й свою дочку, частинку себе.

— Ти чотири роки не звертав на неї  уваги, а тут різко захотів 

— Обі-Ван, я не можу більше ігнорувати її, — почав Гай, але слова застрягли у горлі, коли він побачив, як Еніка підбігла до них. Її очі сяяли, а на обличчі була посмішка, яка здатна була розтопити навіть найхолодніше серце.

 

— Майстре Кенобі — сказала Еніка, трохи задихана від бігу, — я шукала вас. Ми повинні летіти на місію .І Я зустріла магістра Мейса  він був дуже здивований чому ми досі не там .Вона поправила капюшон своей мантій  і подивилась на Обі-Вана — Хоча, як на мене, мені краще провести цілий день в архівах чім летіти на Гоммору .Промовила вона тихо собі під носа  це хлопчисько зовсім  не стерпний . Як що він знову полізе до мене  клянуся я забуду що  я падаван і просто вріжу йому . Ще тихіше промовила вона

 

— Падаван  де твої манери  промовив Обі-Ван

Гай Скайвокер не міг не усміхнутися, почувши, як його дочка бурчала собі під ніс. Її слова, хоч і були тихими, передавали всю її рішучість і непокору. Він впізнавав у ній себе, коли був молодим джедаєм, і це викликало в нього змішані почуття гордості та тривоги.

Обі-Ван повернувся до Гана, суворість у його погляді зникла, поступившись місцем легкій усмішці.

— Гай, я розумію твої почуття, але пам'ятай, що наші обов'язки перед Орденом і Галактикою — перш за все. Еніка потребує дисципліни та наставництва.

— Я знаю, Обі-Ван, — відповів Ган, — але вона також потребує батьківської любові та підтримки. І я готовий дати їй все, що зможу.

 

Еніка, яка слухала цю розмову, підняла голову і поглянула на Гана. В її очах промайнула іскорка розуміння і тепла. Вона зробила крок уперед і взяла Гана за руку.

 

— Тату, — тихо промовила вона, — ти важливий для мене. І я знаю, що ти хочеш бути поруч, але я також хочу стати справжнім джедаєм. Обі-Ван багато мене навчив, і я вдячна йому за це.

 

Обі-Ван кивнув, задоволений її словами. Він обернувся до Еніки та м'яко сказав:

 

— Твоя наполегливість і сила духу роблять тебе видатною ученицею, Еніко. Але пам'ятай, що справжня сила джедая — в гармонії між серцем і розумом.

 

Гай дивився на свою дочку, відчуваючи, як гордість переповнює його серце. Він знав, що попереду ще багато випробувань, але був упевнений, що разом вони зможуть подолати будь-які труднощі.

 

— Гаразд, — сказав Гай відпускаючи її руку, — летіть на Гоморру. Я вірю, що ти справишся з усім, що чекає на тебе там.

 

Еніка кивнула та обернулася до Обі-Вана.

 

— Майстре Кенобі, я готова до місії.

 

— Добре, — відповів Обі-Ван, — тоді вирушаємо.

 

Вони рушили до корабля, а Гай залишився стояти, спостерігаючи за ними. Він знав, що їхній шлях не буде легким, але також знав, що разом вони зможуть створити краще майбутнє для всіх.

 

І в цей момент він відчув, що зробив правильний вибір. Він не просто знайшов свою дочку, але й віднайшов частинку себе, яку давно втратив.

 

Ган Скайвокер повернувся з думок до реальності, почувши голос своєї дочки.

 

— Батьку, скажи мені, що ми не летимо на Гоммору. Рохан перший нас імперій і здасть, — повторила Еніка, трохи нервуючи.

— Боюсь що так все вказує на те що нова  іграшка імператора будується саме там

Еніка зітхнула, її обличчя відобразило суміш тривоги та рішучості.

— Якщо там дійсно знаходиться секретний проєкт Імператора, ми повинні з'ясувати більше. Ми не можемо допустити, щоб Імперія отримала ще одну перевагу над нами.

Гай кивнув, погоджуючись з дочкою.

— Ти права, Еніко. Ми повинні діяти швидко, але також обережно. Рохан — небезпечне місце, і ми повинні бути готові до будь-яких несподіванок.

Обі-Ван, який стояв поруч, додав:

 

— Ми повинні розробити план, який дозволить нам проникнути на Гоморру і зібрати всю необхідну інформацію. Будь-яка помилка може коштувати нам дуже дорого.

 

Еніка кивнула, її обличчя відображало рішучість.

 

— Я готова до цієї місії. Ми повинні знайти спосіб зупинити Імператора.

 

Ган відчув гордість за свою дочку. Її сила і відданість справі джедаїв були очевидними.

 

— Ми всі готові, — сказав він, дивлячись на Обі-Вана та Еніку. — Разом ми зможемо зробити це.

 

Наступні дні були сповнені підготовки до місії на Гоморру. Еніка, Обі-Ван і Гай ретельно вивчали карти та дані, щоб розробити найбільш ефективний план дій. Вони знали, що кожна деталь має значення, і будь-яка помилка може коштувати їм життя.

 

**На Гоморрі:**

 

Коли їхній корабель приземлився на Гоморрі, Еніка відчула напругу у повітрі. Планета була відома своєю небезпекою і ворожістю, і вони повинні були бути готовими до будь-яких несподіванок.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍