Хелена Власенко - Довга дорога до тебе (ч.3), Хелена Власенко

 Ян розсунув коліном її ноги, притискаючи своїм тілом сильніше до ліжка. Він зразу, одним поштовхом, до упору проник в неї, вириваючи з горла шокований, голосний викрик. Вона бездумно хапалася за простинь перед собою, все ще інтуїтивно намагаючись вибратися з-під нього. Ян зсунув її ноги до купи і схопив в обручі своїх рук зап'ястя. Він абсолютно і повністю зафіксував її під собою та підпорядкував своїй волі.

 Тіло гостро зреагувало на нього зразу, варто було тільки відчути в собі. Дана нестямно і надривно кричала на кожен його рух. Своя цілковита безпорадність і залежність від нього доводили до безумства. Черговий болісний, всепоглинаючий оргазм зароджувався хвилями. Бажання зменшити Янів натиск заставляло тіло вириватися, але його повний контроль і своя підпорядкованість не давали змоги поворухнутися. 

 Дана божеволіла.

 - Сука, як же ти кінчаєш... - почулося над вухом важке дихання Яна, який відчув ритмічні спазми її лона довкола члена, її нестримні, хриплі, безпорадні крики, грубе тремтіння напруженого тіла під собою.

 Він не припиняв жорстко вбиватися в її надміру мокре лоно. Дана була на грані. Вона не могла більше боротися і справлятися з тим, що творилося з тілом. Вона втратила відчуття часу, реальності і, здавалося, що починає поволі вмирати. Липкі, темні лапи забуття торкалися тіла, свідомості, загрожуючи в будь-яку секунду поволокти за собою в рятівну непритомність.

 Раптом міцні обручі на зап'ястях ослабли і дихати стало легше. Вона десь відголоском свідомості вловила, як Ян відсторонився від неї і впав поряд, важко дихаючи.

 Дана залишилась лежати непорушно, поверхнево дихаючи і тільки дивилась перед собою безумним, шокованим поглядом не кліпаючи. В останній момент вона уникла безпам'ятства. Тіло ще проймали сильні спазми і відлуння дикого оргазму, але ослаблене тіло просто тамувало в собі не в змозі зреагувати і проявити їх. З очей просто котились неслухняні сльози полегшення, злості на себе і свою порочну слабкість.

 Ян тупо дивився перед собою в одну невидиму точку на стелі. Його теж роздирали злість і роздратування на себе. Він знав, вже розумів, що цей безперервний, дикий, кількагодинний секс всього лише тимчасове вирішення проблеми і принесе тільки короткочасне полегшення. Він знову її захоче. Ян просто знав це, як данність. Це спустошення ненадовго. Скоро на зміну знов прийде маніакальна похіть.

 Чому він так одержимий цією зрадливою сукою? 

 Що з ним не так?

 Ян почув, що дихання Дани зробилось рівномірнішим і спокійнішим. Вона розслабилась. Він, не дивлячись на неї, холодно сказав:

 - А тепер пішла звідси.

 Дана здригнулася від металу його крижаного голосу. Ослаблене тремтливе тіло погано слухалось, але, призбиравши мізерних сил, заставила себе підвестися і будь-як надіти одяг.

 Дикий біль, що стис душу, дивним способом протверезив її і оживив. Тамуючи істеричний плач, що розривав горло і загрожував вирватися на поверхню в будь-який момент, заставив вибігти з кімнати без панчох і з незастебнутою блузкою.

 В коридорі вона різко зупинилася перед вхідними дверима і, наче це зараз було життєво необхідно, почала швидко, безладними рухами приводити одяг на собі до порядку. 

 Вона підтягувала панчоху на нозі і хотіла розправити резинку, але враз судомно вп'ялась нігтями в неї, різко сіпнувши. Панчоха порвалась. Дана відчула якими липкими були стегна. В свідомість вчергове увірвалось грубе свідчення її порочного падіння. Мабуть, це хвороблива, запалена уява, але здавалося, ніби вся внутрішня сторона стегон в його спермі і її похоті. 

 Дана швидко зняла порвану панчоху і викинула в смітник. Потім, тамуючи нестерпний біль, взула туфлі і вибігла в коридор. Вона не знала скільки пройшла, коли враз і з невідомих причин здалася. Ноги перестали слухатись. Дана схопилася рукою за рот, щоб заглушити болісні ридання і поволі сповзла, спираючись об стіну, до підлоги.

 Чому вона сама добровільно дозволяє так поводитись з собою? Невже вона настільки порочна і брудна? Невже в неї настільки нікчемна самоповага, якщо дозволяє поводитись з собою, як з дешевою повією, а сама при тому кричить і кінчає, як хтива самка, забуваючи про все на світі? 

 Як їй розірвати це порочне коло залежності і одержимості ним одним? 

 Вона просто до помутніння хоче відчувати його дотики...

 Можливо... Можливо тому вона така. Секс для неї став єдиним способом відчувати його близькість без тої спустошуючої, пекучої ненависті. Вона знову відчувала його в собі і себе живою. Знову, хоч і на короткий час, просто належала йому. Вони знов були одним цілим.

 Тож вкотре, як бувало вже не раз, Дана задала собі всього одне логічне питання: а чи поводилась би вона так, якби на місці Яна був хтось інший?

 Питання лишилося без відповіді. Зайві докази безвихідності ситуації вона свідомо проігнорувала. Потрібно, вкрай потрібно вирватися з цього порочного кола.

 Дана вперто і розлючено вдихнула і почала витирати сльози з обличчя. Дістала з сумочки дзеркало і салфетки та взялася за свій плачевний стан обличчя - і в буквальному і в переносному значенні цього слова. З червоними очима поки що нічого не вдієш, але до часу зустрічі з Крістіаном, вони повинні вернутися до норми.

 Дана вийняла з сумочки телефон і швидко набрала йому повідомлення, щоб домовитися про зустріч (що, якби була розумною, повинна була зробити кілька годин тому). Він з неймовірним полегшенням і радістю зразу відповів. Не стримав натяку, що набридло вже самому гуляти центром і конче потрібен гід.

 Дана вийшла з готелю, намагаючись сконцентрувати думки на майбутній зустрічі, а не на тому, що тільки що відбувалося. Вона, звісно, поспіхом забігла в готельний громадський туалет, щоб витерти стегна, але ситуація явно вимагала тривалого душу. Хотілося змити з себе його запах, його владу і разом з тим свою залежність і слабкість, про що дратівливо-постійно нагадували залишені ним сліди, як вічне тавро на її тілі.