Педро Кальдерон де ла Барка - Стійкий принц. Дама-примара

1-й мавр Знов мертве тіло!

2-й мавр

Аби воно чуму не спричинило, Гадаю, ліпше Його жбурнути в море якнайшвидше.

Бріто

(кидається на них із кинджалом)

Отак, зухвальці, Уміють битись мертві португальці! Дія друга

З’являється Фенікс.

Фенікс

Гей, Естрельє! Розо! Заро! Чи живий тут є хтось?

З’являється Мулей.

Мулей

Я! Ти ясна зоря моя, Я – твоя довічна хмара; За тобою, мов примара, Всюди лину я мерщій. Ледь зачувши голос твій, Поспішив сюди в тривозі. Що тут скоїлось?

Фенікс

Не в змозі Пояснити розпач свій. Вільний, ніжний, чарівливий І оманливий потік Стріла я неподалік: Кришталево білогривий, Ніжним голосом мені Він наспівував пісні, Бурмотів щось чарівливо І, немов оманне диво, — Десь губився вдалині. Вельми в горах того дня Натомившись при нагоді І зрадівши прохолоді, Під журчання ручая Думала спочити я. На горбочку невеликім, Де росли троянди дикі, Я вмостилась, а навкруг