Сергій Вікторович Жадан - Біг Мак та інші історії: книга вибраних оповідань

одного кінця країни в інший, не відпускаючи надто далеко і не даючи зупинитись. Нам лишалось виїхати звідси, вихопивши із довколишнього повітря відбитки ландшафту, чорно-білий індастріел, котрий попри свою застиглість не видається аж таким мертвим. При перетині тієї самої відстані кожного разу спрацьовують ті самі рецептори, ти ніби відновлюєш бортові записи, котрі з часом стираються і тьмяніють, тому бажано час від часу їх поновлювати. Все це вкладається у певний каталог — ти фіксуєш і позначаєш для себе кожен поворот, кожну автостоянку, придорожні будівлі, назви містечок, розташування патрульних постів, відстані між заправками й барами, ціни на заправках і в барах, графік роботи заправщиків і проституток, котрих тут усі знають, кожну розбиту фуру, з вивернутим догори нутром, кожного стопщика на перехресті, кожну похоронну процесію, котру не можна обганяти, так що складається враження, ніби ти постійно рухаєшся за похоронною процесією, не маючи змоги обігнати її і подивитися — що насправді починається там, де закінчується життя.

*

Наступного разу ми з ним бачились на вокзалі, я завис на кілька годин, чекаючи наступного потяга, зателефонував Крістофу, він прийшов і почав розповідати

— Гарний проект виходить, — сказав він — Особливо ці об’єкти з Донбасу. Напишеш щось про це? — Про поїздку? — перепитав я

— Ні, саме про мертвий індастріел, не про поїздку

— Спробую, — сказав я — Хоча мені цікавіше було б написати загалом про поїздку

— Ні, — виправдовуючись, сказав Крістоф, — мене цікавить мертвий індастріел

— Добре, — сказав я — Чому б і ні. Про індастріел так про індастріел.

Знаєш, — сказав я, — я люблю туди їздити. Справа навіть не в індастріелі. Хоча в індастріелі, мабуть, теж

— Так, — погодився він — Там дуже здорово

— Шкода, що ти знімаєш лише мертві об’єкти. Для мене набагато цікавішою була сама дорога

— Мертві об’єкти мають одну перевагу — померши, вони не повторюються

— Дорога теж має одну велику перевагу

— Яку саме? — Нею завжди можна проїхати ще раз.

Берлін, 2006

Червоний Елвіс

(соціалістичні настрої серед домогосподарок)

Як схуднути без дієти

Кожна домогосподарка, включена в соціальну боротьбу, має пам’ятати три речі. По-перше, самоорганізація. Самоорганізація домогосподарок передбачає насамперед подолання соціальної ізоляції як такої. Ось домогосподарка виходить з дому, вона думає, ох, ця моя соціальна ізоляція, ця моя виключеність із боротьби, що я можу із цим зробити, я самотня вагітна домогосподарка, моя соціальна ізоляція добиває мене, я просто стаю заручницею обставин, так вона думає, і робить першу помилку. Головні вороги домогосподарки — менеджери, рекламні агенти й працівники муніципалітету — пильнують кожен її крок, вони вже готові перехопити її, вони контролюють її соціальну активність, думаючи — ось вона, ось вона, ця чортова домогосподарка, з її чортовою соціальною ізоляцією, що вона собі думає, що вона, курва, собі думає, вона думає, ми за неї будемо вирішувати проблеми її виключеності з боротьби, вона думає на нас перекинути цю проблему.

Вона собі думає, що всі менеджери й рекламні агенти, всі працівники нашого, курва, муніципалітету, зараз кинуться вирішувати її соціальні проблеми, так? Ну, то вона помиляється, говорять менеджери, так, вона глибоко помиляється і ось чому. І вони зупиняють її й починають говорити приблизно таке — мем, говорять вони, ми ознайомились із вашою проблемою, так, мем, ми пробили всі варіанти, але сорі, мем — нічого з цього не вийде, боїмось, ми не зможемо вирішити вашу проблему, саме так, мем. І тоді ти, вагітна домогосподарка, говориш собі — ну, я так і знала, я знала що так все обернеться, вся проблема в моїй ізоляції, в моїй, блядь, невключеності в боротьбу, в цьому вся проблема, так, вони праві, ці шалені працівники муніципалітету, вони безперечно праві, ну, куди мені з моєю ізоляцією, з моїм токсикозом, куди? Але стоп.

Те, про що тобі говорять, має і свій зворотній бік. Подивись — бачиш його? Це менеджер. Йому тридцять років. У нього відсутність перспектив у цьому бізнесі й проблеми з самоідентифікацією. Інакше кажучи, він гей, розумієш, він підар, повтори, давай, повторюй — пі-дар, молодець. Давай, ще раз, хто це? Це менеджер. Так, але насамперед, хто він? Пі-дар. Голосніше! Підар. Ще голосніше!!! Підар! Це підар! Це менеджер-підар! Всі менеджери — підари! І всі рекламні агенти — теж підари! Підари і сучі діти, додамо від себе! Так, підари і сучі діти. Всі менеджери й рекламні агенти — підари і сучі діти! Я вже не говорю про працівників муніципалітету! Молодець. Це і називається самоорганізація. По-друге. Кожна порядна домогосподарка повинна пам’ятати про солідарність. Солідарність. Повтори! Со-лідар-ність! Правильно, солідарність. Хто твій ворог? Підари і сучі діти! Правильно, а ще працівники муніципалітету. Хто твої друзі? Ти не знаєш? Ти не знаєш, хто твої друзі? Кожна порядна домогосподарка солідарна з трудовими колективами колгоспів, радгоспів, експериментальних господарств, а також із працівниками важкої, вугільної та машинобудівної промисловості. Повтори! Машинобудівної. Так, машинобудівної. Кожна домогосподарка, активно включена в боротьбу, відчуває братнє плече працівників машинобудівної промисловості. І експериментальних господарств. Так, правильно — і експериментальних господарств. Подолання твоєї соціальної ізоляції напряму пов’язане з солідарністю із трудовими колективами експериментальних господарств.

Ти це розумієш? Так. І вони це розуміють, ці сучі діти, вони теж прекрасно це розуміють. Тому вся їхня діяльність спрямована проти важкої, а особливо — проти машинобудівної промисловості. Менеджери контролюють тебе, ти це відчуваєш? Відчуваю. Що ти відчуваєш? Менеджери контролюють мене. Контролюють мої вчинки, мої платіжки, мої фінанси, вони контролюють мій секс. Який у тебе секс? Ти самотня вагітна домогосподарка! Ок, секс вони не контролюють, вони контролюють мої фінансові канали, мої капіталовкладення, мої податки, мої комунальні тарифи, мою соціальну ізольованість, мою включеність у боротьбу, мою солідарність із усіма працівниками важкої і всіма працівниками машинобудівної промисловості, вони контролюють мої телефонні розмови, моє харчування, моє самопочуття, моє здоров’я, мої транквілізатори, мої сновидіння, мої щоденникові записи, мою вагітність. Правильно — вони контролюють твою вагітність. Хто контролює твою вагітність? Сучі діти. Правильно, хто вони? Менеджери. А ще? Рекламні агенти і працівники муніципалітету. Саме так — муніципалітету. А для чого їм моя вагітність? І останнє, третє. Кожна домогосподарка мусить пам’ятати про правила протипожежної безпеки. Нічого не коштує так дорого, як зневажання правилами протипожежної безпеки. Щодня в країні гине близько сімдесяти самотніх домогосподарок, котрі знехтували правилами протипожежної безпеки. Це