Ірина Заблоцька - Пастка для метелика, Ірина Заблоцька

(Монолог пані Ван)

(Я втратила все. Все, що будувала роками. Заради чого? Заради цієї жалюгідної вискочки, цієї Лінь Вей! Вона забрала моє багатство, мою репутацію, моє майбутнє. Вона забрала Фея, який мав належати Шао. Моя донька тепер розбита! Вони думають, що перемогли? Вони думають, що я зламана? Ні! Ніколи! Це лише початок моєї справжньої помсти. Я пам'ятаю про все, що вона зробила. Я пам'ятаю про те, як вона опинилася в нашому домі, про те, як зникли гроші з рахунків мого чоловіка, про те, як вона забрала моїх доньок. Тепер я зрозуміла, що вона не просто випадкова дівчина. Вона - сама причина всіх моїх бід. І я змушу її заплатити за це. Заплатити життям.)

Її погляд зупинився на маленькій щілині у вікні, крізь яку пробивалося тьмяне світло. У цьому світлі засяяла її рішучість. Якщо вона не може мати багатство, вона матиме помсту. І вона не зупиниться ні перед чим, щоб її здійснити. Навіть якщо це означатиме її власну смерть, вона притягне Лінь Вей за собою.

(Перехід до Лінь Шао та Мей Лін)

Лінь Шао та Мей Лін, що тепер виявилися в соціальній ізоляції, сиділи в скромній квартирі, де Лінь Шао тепер мешкала після конфіскації сімейного майна. Їхнє минуле життя здавалося далеким сном.

"Це все вона, Лінь Вей," – прошипіла Лінь Шао, її обличчя було спотворене люттю. "Вона зруйнувала все!"

Мей Лін кивнула, її очі були холодними. "Я не збираюся це пробачати. Фей повинен був бути моїм. І вона... вона забрала його. І мою кар'єру."

Вони обидві відчували глибоку образу та жагу помсти. Поки пані Ван була у в'язниці, її вплив не зник повністю. Вона мала свої зв'язки, і її гнів живив ненависть Лінь Шао та Мей Лін. Вони чекали сигналу, слушного моменту, щоб завдати нового, більш нищівного удару.