Елевонда Евермонт -Еливедо - Пригоди Анджеліки і Аделі в Країні Квітів, Елевонда Евермонт -Еливедо

– Я не винна! - вигукнула я, –  Я не вбивала тебе, брате, –  прошепотіла я, розуміючи, що задихаюся.

Панічна атака знову захопила мене в свої тенета, але чи врятуюся я тепер? Інколи я хотіла, щоб моє життя завершилося, але не сьогодні.

Постаралася вдихнути. Вийшло. Я обережно звільнялася від неї знову повертаючись в реальність. Я знову дихала, от тільки, ця затримка стала для мене фатальною. Зайти я змогла, але він проник зі мною. 

– Ціна за твою свободу, зустріч з нею, Хель, –  припечатав він мене своїми холодними словами. 

Це звучало як вирок, але я все ще не хотіла здаватися. 

– Я не дозволю тобі обіграти мене, ясно, все станеться лише на моїх умовах, Оріоне, –  рішуче подивилася йому в очі, посилаючи знущальну посмішку. 

– Що ж ти сама напросилася, –  єхидно посміхнувся, повільно наближаючись до мене, і я розуміла, що більше мені не втекти. 

Ванну як завжди, наповнили заздалегідь і тепер вода як жива, напала на мене. Водяні мотузки обтягували мене все сильніше, тягнучи вниз  і я впала вдарившись головою об дно ванни.

– Хотіла охолодитися, отримуй, - голосно і переможно розсміявся привид мого брата.

Останнє, що я побачила вода, яка повністю накрила  мене.

– Він любив цю стихію, - пролітає моя остання думка перед тим як втратити свідомість.

Цього разу я остаточно програла.

Але чи померла вона насправді? Опитування щодо того, що станеться з нею далі є в моєму телеграм каналі, так само як і візуалізації до розділу.