Нікколо Макіавеллі - Про військове мистецтво, Нікколо Макіавеллі

застосувати і до атаки на лівому, оскільки в обох випадках дотримується той самий порядок. Якщо ворог переважаючими силами нападає на тебе з двох боків, підкріпи війська, що борються, батальйонами неатакованих фасів каре, подвоюй число шеренг і розташуй в смугах наступу противника артилерію, велітів і кінноту. Якщо ворог з’являється з трьох або з чотирьох боків, це означає, що або він, або ти не знаєте своєї справи. Розумний воєначальник ніколи не допустить, щоб ворог міг напасти на нього з усіх боків численними і упорядкованими військами. Зробити це з упевненістю в успіху противник може тільки за умови величезної чисельної переваги, що дозволяє йому наступати з кожного боку каре силами, рівними майже всьому твоєму війську. Якщо ти такий безрозсудний, що заглиблюєшся у ворожу країну при потрійній перевазі сил у противника, і тобі потім буде погано, то нарікати можна тільки на самого себе. Якщо це станеться не з твоєї вини, ти загинеш з честю, як Сципіони в Іспанії і Гасдрубал в Італії.

Навпаки, якщо сили ворога трохи більші за твої, і він нападає з декількох боків, розраховуючи привести твої війська в замішання, він робить дурість, вигідну тільки тобі. Адже він неминуче при цьому настільки послабить себе на всіх пунктах, що ти легко можеш розбити одну з наступаючих частин, водночас стримуючи інші, і в короткий час розбити супротивника начисто.

Я пояснюю вам спосіб побудови війська проти невидимого ворога, але який загрожує нападом. Знати його необхідно, і буде дуже корисно, якщо ви привчите солдатів будуватися і рухатися в цьому порядку, розташовуватися на поході для головного бою, переходити потім назад в похідний порядок, перетворювати задню лінію на фронтову, перебудовуватися для флангової битви і повертатися, нарешті, до початкової побудови.

Усі ці вправи безумовно необхідні, якщо ви хочете створити підготовлені війська, придатні для війни. Над цим зобов’язані працювати полководці і правителі, бо вся військова справа не що інше, як мистецтво правильних наказів і точного виконання описаних мною дій. Добре навчена тільки та армія, яка набула великих навичок у всіх цих вправах. Тому не може бути розбитий полководець нашого часу, який дав своїм військам справжнє військове виховання. Правда, побудова в каре, яку я вам викладав, дещо складніша за інші, але складність тут важлива саме для вправ, і, коли військо звикне до цього строю і навчиться його зберігати, воно вже зовсім легко буде виконувати менш важкі рухи.

ЗАНОБІ. Я згоден з вами, що всі ці дії безумовно необхідні, і нічого не можу ні додати, ні відняти. Однак мені хотілося б запитати вас про дві речі: як подається команда, коли армія, на яку напали з тилу або з флангу, повертається обличчям до ворога, — голосом або бойовою музикою? Друге питання: берете ви робочих, які висилаються на полагодження та прокладання доріг, з числа своїх же нестройових солдатів або набираєте на цю чорну роботу народ із чужинців?

ФАБРІЦІО. Перше ваше питання дуже важливе, оскільки часто траплялося, що через помилки в передачі або розумінні наказу у військах починалося замішання. Тому команда в небезпечну хвилину має бути ясною і виразною. Якщо користуються музикою, звуки її повинні так точно відрізнятися, щоб змішання їх було немислимим. Якщо команда подається словом, необхідно уникати будь-яких загальних виразів, а вживати цілком визначені слова і вибирати з них тільки такі, які виключають будь-яке здивування. Слово «назад» багато разів призводило до поразки війська, тому так говорити не можна, а команда має бути «кругом». Якщо ви хочете змінити лінію фронту, повернувши армію вправо або кругом, ніколи не кажіть «поверніться», а командуйте: «направо», «наліво», «кругом», «у фронт». Так само будь-яка інша команда повинна бути простою і ясною, наприклад: «стули ряди», «струнко», «вперед», «кругом». Взагалі, коли це тільки можливо, треба командувати словом. Команда, що не передається голосом, подається музикою.

Що стосується вашого другого запитання, тобто про робітників, то я б використовував для цих робіт своїх же солдатів. По-перше, тому, що так робили древні; по-друге, тому, що це зменшило б в моїх військах число нестройових і позбавило б їх від зайвого вантажу. Я нарядив би з кожного батальйону стільки народу, скільки потрібно, забезпечивши його необхідним інструментом, а зброю звелів би передати людям, які йдуть в голові батальйону; ці люди при появі ворога повинні були б тільки повернути зброю піонерам і прийняти їх до своїх лав.

ЗАНОБІ. Хто ж понесе інструменти?

ФАБРІЦІО. Вони вантажаться на особливі вози.

ЗАНОБІ. Боюся, що вам ніколи не вдасться поставити ваших солдатів на земляні роботи.

ФАБРІЦІО. Я відповім свого часу. Тепер я про це говорити не буду, а скажу вам про інше, а саме — про продовольство військ. Ми, здається, так натомили солдатів, що час освіжити їх і підкріпити їжею.

Кожен правитель повинен намагатися забезпечити своїм військам найбільшу рухливість і усунути все, що затримує їх і ускладнює військові дії. Одна з найбільших труднощів — це постачання військ вином і хлібом. Вино древні не вважали потрібним і, коли його не було, пили воду, злегка розведену для смаку оцтом; тому для них одним з головних предметів продовольства військ був оцет, а не вино. Вони не випікали хліба, як це робиться тепер у нас в містах, а запасалися борошном, яке кожен місив, як хотів, приправляючи його салом і свинячим жиром. Це надавало хлібу смак і добре підтримувало сили солдатів.

Таким чином, продовольство війська складалося з борошна, оцту, сала, свинячого жиру і ячменю для коней. За військом слідувало зазвичай кілька стад великої та дрібної худоби, які не потребували перевезення і не завдавали тому особливих труднощів. При такому порядку військо могло робити багатоденні переходи по пустельних і важких місцинах, не відчуваючи поневірянь, так як все продовольство було тут же в тилу і могло легко доставлятися.

Абсолютно інакші справи в сучасних військах, які не хочуть обходитися без вина і вимагають хліба, випеченого домашнім способом; запасти його надовго неможливо, тож солдати часто залишаються голодними, а якщо постачання вдається налагодити, то лише ціною неймовірної роботи і витрат. Тому я змінив би все постачання своїх військ і годував би їх тільки тим хлібом, який вони випікали б самі. Що стосується вина, то я не забороняв би ні пити, ні доставляти його війську, але не докладав