Старицький М. П. - Не судилось!, Старицький М. П.

ішла драма на сцені. Її постановку в Москві (1887) театральна громадськість сприйняла як значне, нове за ідеями літературно-художнє явище. П’єса була визнана однією з кращих у репертуарі російсько-українських артистів («Московский листок», 1887, 1 вересня). Катеринославський кореспондент вважав п’єсу чи не першою серйозною спробою «зобразити на українській сцені малоруське культурне середовище», відзначав, що ряд сцен є зразком художності, а окремі типи ніби вихоплені з життя («Екатеринославский листок», 1883, № 46).

Вистава надовго ввійшла в репертуар трупи М. Старицького та багатьох театральних колективів. Особливим успіхом користувались постановки драми за участю М. Заньковецької у ролі Катрі. Це була одна з найулюбленіших ролей артистки. Драма «Не судилось» не сходить із сцени радянських театрів.

Подається за першодруком, частина виходу 8 другої дії друкується в квадратових дужках за вид.: Старицький М. Драматичні твори. К., 1941, с. 36-39, де ця сцена опублікована повністю за автографом, нині втраченим.

 

 

 

______________

 

Старицький М. П.

 

НЕ СУДИЛОСЬ!

 

 

 

232

 

 

 

Друкований текст для вичитування взято з:

Старицький М. П. Поетичні твори; Драматичні твори. Київ, Наукова думка, 1987.

Серія «Бібліотека української літератури»

 

 

Відмінна якість:

електронний текст книги повністю відповідає друкованому оригіналу!

 

 

 

© Вичитування, правка, форматування і оформлення тексту: OpenBook, 2022

 

© Електронна бібліотека класики української та світової літератури «Відкрита книга»

 

2022

1 - Облиште мою хустку (франц.).- Ред.

2 - Моя люба (франц.).- Ред.

3 - На коронную или ораторскую трибуну - тобто на державну посаду чи приватну адвокатську практику.

4 - Без певного фаху? (франц.).- Ред.

5 - Справжній, формений? (франц.).- Ред.

6 Кант Іммануїл (1724-1804) - німецький філософ-ідеаліст, зачинатель класичної філософії.

7 - По-перше (франц.).- Ред.

8 - По-друге (франц.).- Ред.

9 - Цивілізація, мій любий (франц.).- Ред.

10 - Оце слушний вираз! (франц.).- Ред.

11 - Я тебе вітаю (франц.).- Ред.

12 - Безперечно (франц.).- Ред.

13 - Люба сестро (франц.).- Ред.

14 - Чудово! (франц.).- Ред.

15 - Мадам, Зізі неможлива (франц.).- Ред.

16 - Що там таке? (франц.).- Ред.

17 - Вона мене лає, вона мене дражнить (франц.).- Ред.

18 - Ви самі надто грубі! (франц.).- Ред.

19 - Це добре! (франц.).- Ред.

20 - Це занадто! (франц.).- Ред.

21 - Моя кузино (франц.).- Ред.

22 - Не засмучуйтесь! (франц.).- Ред.

23 - Власність є крадіжка (франц.).- Ред.- Вираз узято із твору французького дрібнобуржуазного соціолога й публіциста П’єра Жозефа Прудона (1809-1865) «Що таке власність».

24 - Пегас - у грецькій міфології чарівний (часто крилатий) кінь. Від удару його копита з’явилося джерело, яке давало натхнення поетам.

25 - Гіт - хороші (євр. з нім.).- Ред.

26 - Пропала вся... (євр. з нім.).- Ред.

27 - «Подводный камень» Авдеева - роман російського письменника Михайла Васильовича Авдєєва (1821-1876). Цей твір було надруковано у 1860 р., в ньому показано трагічне становище жінки у дворянському середовищі.

28 - Що таке (франц.).- Ред.

29 - Дуже важко… (франц.).- Ред.

30 - Пане, ви говорите мені компліменти? (франц.).- Ред.

31 - Як? (франц.).- Ред.

32 - Дайте мені спокій (франц.).- Ред.

33 - Гражданку ми вчили.- Йдеться про гражданський шрифт, яким замість давньоруського почали друкувати в Росії світську літературу після реформи, проведеної 1708 р. Петром І.

34 - Мається на увазі Іосиф Прекрасний, за біблійною міфологією, улюблений син патріарха Іакова і Рахілі. Проданий заздрісними братами у рабство, служив у єгипетського вельможі Потіфара. Дружина Потіфара переслідувала його своєю пристрастю, але він зневажив нею.

35 - ...до пана Олександра.- За цим, побіжно згадуваним персонажем стоїть реальна постать - Олександр Захарович Лисенко, рідний дядько М. Старицького (по матері), який проти волі батьків одружився з простою селянкою.

36 - Мається на увазі церковне свято літнього Луки (30 червня).

37 - «Положеніє» - «Местное Положение для губерний малороссийских». Такі «Положения» були видані разом з маніфестом 19 лютого 1861 р. про скасування кріпацтва. В них визначався порядок застосування статей «Загального положення» в різних губерніях Росії.

38 - ...в волості можуть одпарити.- На Україні в дореволюційний час були відомі різні способи покарання дівчини, що до шлюбу вступила в інтимні стосунки з парубком. Крім громадського осуду, церковного покарання (в деяких місцях України молоду тримали якийсь час біля дверей церкви на цепу), існували при кріпосному праві й такі форми, як покарання різками молодої, що виявилася «нечесною», а також її батьків.