Ядвіга Жилінська - Жриці, амазонки та чарівниці

тієї справи. Піфія у Дельфах звеліла йому, як тільки він у чужих краях він відчує глибокий сум і тугу, побудувати там місто і залишати в ньому правилелями когось з своїх товаришів. Ось чому, побудувавши місто, він дав йому ім’я – Піфополь, в честь Аполлона, а річку, яка текла поблизу, назвав на честь юнака Солоент».Плутарх, «Життєписи. Тесей», 26.">[59].

Невдовзі після цієї події розбиті Гераклом амазонки уклали союз зі скіфами та вирішили напасти на Аттику і відбити викрадену царицю. Взимку кіннота амазонок і незліченні орди скіфів перейшли покритий льодом Босфор Кіммерійський та вторглись до Аттики. Без перешкод дісталися Афін і розбили табір у місці, пізніше названому Амазонієм, де з часом споруджено Акрополь. Тесей закликав афінян захистити місто і всюди показувався у супроводі Антіопи. Зрештою, мав уже від неї сина.

Обидві армії довго вагалися, хто першим заатакує, врешті Тесей, остерігаючись голоду в обложеному місті, вирішив вивести свою армію та розпочати штурм табору амазонок. Було це у місяці Боедроміоні[60].

Битва за Афіни мала вирішити не лише долю цариці амазонок, але й те, чи материнський спадок у Греції встоїть, чи заступить його батьківське право. Це перша битва під мурами Афін, детально увічнена на письмі.

Праве крила амазонок вдерлося до міста з боку Пніксу та розгромило афінське військо під проводом Халкодонта, який загинув у битві. Афіняни в паніці відступили аж до святині Ериній, але з боку Палладія, Ардета й Лікея надбігло підкріплення і битва зав’язалася наново. Амазонки були витіснені з-поміж мурів та повернулись до табору. Після чотирьох місяців облоги та нескінченних сутичок Антіопа, знаючи, що довге перебування амазонок за межами власної держави може призвести до їхнього знищення, стала посередницею в перемовинах і незабаром укладене було перемир’я. На цьому місці пізніше спорудили святилище і відправляли обряди на честь Тесея, а днем раніше приносили жертви на честь амазонок.

Мирний договір забезпечував усім амазонкам та їхнім союзникам повернення над Чорне море. Натомість сама Антіопа залишилась у Афінах як Тесеєва дружина. Поранених амазонок Антіопа відіслала до Халкіди, де вони мали були залишатися, аж доки не одужають. Але не всі зцілилися з ран. Померлі в Халкіді там же були поховані, а місце їхнього вічного спочинку назване було Амазонієм.

Зворотну дорогу амазонок від Мегари до Тессалії значать могили полеглих войовниць. Мабуть, населення не завжди було до них прихильним, хоча пізніше шанувало їхню пам’ять. Мегарійці поховали їх у спільній могилі на дорозі до торговиці, де спорудили мавзолей. Інші полягли під Херонеєю і поховані були над річечкою Гемон. Їхні могили, розкидані по всій Греції, сягають аж до місцевостей Скоттуса та Кіноскефал[61].

Щодо Антіопи, то не на добру долю зосталася вона в Аттиці. Загинула від руки Геракла під час весільного бенкету Тесея і Федри.

Багатьма віками пізніше усі авторитетні історики різко заперечували те, що Антіопа була убита героєм Еллади[62].

А з часом амазонкам почали приписувати протиприродні вчинки. Діодор Сицилійський, що жив за часів Цезаря і Помпея, твердить, наче амазонки викручували своїм синам руки і ноги, щоб ті не могли позбавити їх влади. Але в іншому місці запевняє, що раса амазонок