П'єр Шевальє - Історія війни козаків проти Польщі

class="p1">Заславський Домінік Владислав (пом. 1656) – коронний конюший, потім сандомирський воєвода, наприкінці життя краківський воєвода. – 115, 147, 194, 196.

Ізмаїл – особа, яку араби вважають своїм предком. – 53.

Іоанн Златоуст (347–407) – визначний діяч і проповідник православної церкви, константинопольський архієпіскоп. – 48.

Іслам-Гірей – кримський хан (1644–1654). – 110.

Ісус Христос – легендарний засновник християнської релігії. – 49.

Казановський Мартин (пом. 1651) – галицький каштелян, потім подольський воєвода. – 146.

Калиновський Мартин (пом. 1652) – польний коронний гетьман, чернігівський воєвода. – 12, 13, 136–140, 142, 147, 178, 186, 189, 194.

Кальвін Жан (1509–1564) – визначний діяч Реформації. – 46. /202/

Канівський (Канович) – козацький полковник. – 140, 171.

Канович – див. Канівський.

Карл (Карл-Фердінанд) (пом. 1655) – брат польського короля Яна Казіміра, вроцлавський біскуп. – 148.

Карл I Стюарт (1600–1649) – англійський король (з 1625). – 196.

Карл VII (1403–1461) – французький король (з 1422). – 30, 192.

Кисіль Адам (нар. близько 1600, пом. 1653) – магнат руського походження, сенатор Речі Посполитої, брацлавський, потім київський воєвода. – 9, 10, 83, 84. 126, 194, 196.

Коморовський Петро – ротмістр польської армії. – 124.

Конде (Людовик Бурбон) (1621–1686) – один з видатних полководців Франції XVII ст, – 189.

Конєцпольський Олександр (1620–1659) – великий коронний хорунжий. – 76, 92, 97, 99, 132, 142, 146, 148.

Конєцпольський Станіслав (1591–1646) – великий коронний гетьман. – 28, 43, 153, 157.

Кононович Сава (Саваконович) – гетьман реєст- ровців (1637). – 28, 186, 191.

Корецький Самуїл Кароль (пом. 1651) – князь, магнат. – 104.

Косаковський Казімір Микола – брацлавський під- судок, польський комісар при заключенні Білоцерківського договору (1651). – 176.

Кравченко (Кравчинський) – посланець Богдана Хмельницького до М. Потоцького (1650). – 129.

Кравчинський – див. Кравченко.

Кривоніс Максим (пом. 1648) – козацький полковник, керівник повсталого селянства, найближчий соратник Богдана Хмельницького. – 7, 86, 195, 197.

Криса Михайло – переяславський полковник, призначений послом для переговорів з поляками під Берестечком; перейшов на бік поляків. – 155, 156.

Кричевський Станіслав Михайло (пом. 1649) – чигиринський, потім перяславський полковник; загинув у польському полоні від ран. – 118, 119, 124, 125.

Кромвель Олівер (1599–1658) – видатний діяч англійської буржуазної революції XVII ст.; у 1653 р. встановив свою одноосібну диктатуру-протекторат. – 7, 21.

Крустад – французький капітан. – 72.

Кунаков Г. – гонець російського уряду в Польщу. – 194.

Лейнклав (Левенклау) Іван (1533–1593) – німецький історик, довгий час служив у посольстві німецького імператора /203/ в Константинополі; найвизначніший його твір – вісімнадцятитомна «Мусульманська історія». – 53.

Лешно – див. Лещинський Владислав.

Лещинський Андрій (пом. 1658) – хелмнський біскуп, великий коронний канцлер, гнєзнєнський архібіскуп. – 197.

Лещинський Владислав – граф, брестський підкоморій, власник міста Берестечка. – 142, 146, 197.

Лігеза – див. Лігенза.

Лігенза (Лігеза) – перемишльський мечник. – 146.

Любомирський Юрій Себастіан (1616–1667) – краківський староста, великий коронний маршалок. – 104, 142, 146.

Людовик XIV (1638–1715) – французький король (з 1643). – 17.

Лютер Мартин (1483–1546) – видатний діяч Реформації, засновник протестантизму (лютеранства) в Німеччині. – 46.

Лянцкоронський Станіслав (пом. 1657) – кам’янецький каштелян, брацлавський, потім руський воєвода, польний коронний гетьман. – 92, 115, 142, 145, 146.

Mагомет (нар. близько 570, пом. 632) – спотворене європейцями ім’я араба Мухаммеда, який вважається засновником ісламу (магометанства). – 66.

Магомет II (нар. 1430) – турецький султан (1451– 1481). – 58.

Мажен – французький мандрівник. – 54.

Мазаріні Джуліо (1602–1661) – кардинал, перший міністр Франції з 1643 р. – 188, 195.

Макарій – антіохійський патріарх, мандрував по Росії і Україні в XVII ст. – 194.

Mapіон Жан – французький офіцер на службі в польській армії. – 28.

Маховський – капітан польської армії, посланець М. Потоцького до Богдана Хмельницького. – 174, 176.

Медель – великий ловчий, полковник польської армії. – 148.

Миколай (IV ст.) – архієпіскоп мірлікійський (міста Міра в Лікії). – 50.

Мінор – полковник польської армії. – 115.

Мірський – генерал-майор литовської армії. – 116, 166.

Міхненко (пом. 1649) – один з керівників козацько-селянського повстання в Мозирі. – 117, 186.

Мустафа-ага – знатний татарин, польський полонений під Берестечком. – 154.

Мухавецький – єзуїт. – 100.

Мухаммед-Алі (1769–1849) – правитель Єгипту з 1805 р. – 194.

Наливайко Северин – козацький отаман, потім гетьман /204/ (1594–1597); керівник великого селянсько-козацького повстання проти польських та українських магнатів і шляхти; схоплений шляхтою, після жорстоких катувань Наливайко був страчений у Варшаві 21 квітня 1597 р. – 26, 27, 191.

Напєрський Костка Олександр Лев, за іншими даними, Бзовський Шимон (пом. 1651) – керівник селянського повстання (1651) в Польщі, який за багатьма звістками діяв у контакті з Богданом Хмельницьким. – 198.

Небаба Мартин (пом. 1651) – чернігівський полковник. – 166, 167.

Невярович (Невяровський) Павло – ротмістр польської гусарської корогви. – 124.

Нечай Данило (пом. 1651) – брацлавський полковник, видатний сподвижник Богдана Хмельницького, улюблений герой українських народних пісень і історичних дум. – 136, 138, 186, 197.

Hіколе – французький підполковник. – 72.

Нольд – полковник німецького найманого війська у Литві. – 124. 172.

Олександр Казімірович (1460–1506) – великий литовський князь з 1492 р., польський король з 1501 р. – 190.

Олексій Михайлович (1629–1672) – російський цар з 1645 р. – 15, 194.

Опалінський Криштоф (1609–1655) – познанський воєвода. – 146.

Оркюса – див. Горкуша Гарасим.

Осінський Самуїл – обозний Великого князівства Литовського. – 87, 195.

Оссолінський Адам Юрій (пом. 1651) – люблінський староста. – 146.

Оссолінський Бодуен (Балдуїн) (пом. 1649) – стебницький староста. – 103.

Осолінський Юрій (1595–1650) – великий коронний канцлер, видатний польський політичний діяч другої чверті XVII ст., в 40-х роках XVII ст. підтримував план війни європейських християнських держав проти Туреччини і намагався примирити Польщу з українським козацтвом. – 103, 110, 197.

Острозький – див. Заславський Домінік Владислав.

Острозький – див. Остророг Микола.

Острозькі – князі, великі магнати. – 196.

Остророг Микола (пом. 1656) – коронний підчаший, один з регіментарів польського війська в 1648– 1649 рр. – 92, 115, 147, 196, 197. /205/

Отвіновський – королівський тлумач. – 150.

Павлюк (Павлюкус) – справжні ім’я та прізвище – Павло Михайлович Бут; керівник селянсько-козацьких повстань 30-х років XVII ст.; страчений польською шляхтою в лютому 1638 р. у Варшаві. – 8, 28, 191.

Павлюкус – див. Павлюк.

Пац – полковник польської армії. – 116.

Переяславець (Переяславський) Іван – військовий писар, посол під час переговорів з поляками під Берестечком. – 155.

Переяславський