Ханна Еванс - Кохання у селі, Ханна Еванс

В цей момент, моє дихання зупиняється, пульс пришвидшується, а щелепу стискаю до хрусту. До нас з води йдуть дівчата. Машку, я не роздивляюся, а ось Ніка... Її відвертий купальник... Це шок, вибух, торопію. Я, бляха, торопію на місці.

Андрій далі дивиться, не моргаючи. Штовхаю його в плече.

 - Друже, щелепу прикрий, доки я сам того не зробив! Чого завмер?

Він знову усміхається.

 - Я й не знав, що ти такий ревнивий. 

Регоче друг. Далі його слів не чую. Біля мене близько, впритул, з'являється Ніка. Бачу її очі, таке рідне обличчя, відчуваю аромат, який навіть вода не перебила. Хоча, можливо, він засів у мені, впитався в шкіру, під шкіру. Ніка теж дивиться, мовчить, та погляду не відводить. На її тіло стараюся не дивитися. Інакше, боюся, що дах поїде. 

Раптом її погляд стає злим, розгубленим. В ньому зчитую біль, роздратування. Не розумію причини, доки не відчуваю на собі пальців Віки, які обвивають мої руки...

Приємного читання, любі) 

Обіймаю❤️