Володимир Худенко - Olya_#1
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Бачиш оту слабеньку заграву вдалині? Ото і є мегаполіс, сам Смоленськ, а все решта – нетрі, яким кінця краю не видно!.. Вражає, скажи?
Або ось тобі ще те саме, але вже на світанку…
[File 4: El'nya, Trushchoby, Rassvet;
Open…]
Бачиш аж ген за обрієм шпилі смоленських хмарочосів? Та їх одвідти заледве видно!..
Отож… нащо я так довго тебе цим мучила? Наш тато відправляється в буцегарню, в черговий раз, а щаслива матуся зі своїм чадом – в нетрі. Там і росла наша Оля, літ до десяти, точно не знаю, можливо, менше, але її матуся витягла щасливий квиток і вдруге вийшла заміж – за такого собі Сахіра Рушді – пристаркуватого адміна Окі та давнього, ну дуууже вже давнього кандидата на громадянство. Але, тим не менш, цілий кандидат на громадянство, та ще й із помешканням в межах конгломерації – про таке можна тільки мріяти! Та чомусь так сталося, я не знаю чому, що наша дівчинка в цю ідилічну картинку не вписувалась, і її запроторили в інтернат.
Тепер про ці інтернати. Вони муніципальні, їх утримує місцева військово-цивільна адміністрація. Начебто для того, аби соціалізувати отих малолітніх звірят і, можливо, знайти їм якусь «добру та люблячу сім’ю»… тільки не сиділа б я скільки літ у виконкомі цілої ООН, якби мене можна було цим розвести. Я досить просто відкопала про ці інтернати дещо цікавеньке, як виявилось – звірятками там часто-густо приторговують... Так, так – це з біса незаконно, але в цілому – кого це вже так хвилює? Живонароджені, апатриди, та ще як і з профілем росіян… ну – ти зрозумів. Випливла одна досить давня та темна історія з General Biology – вони закупали пачками отаких-от щенят, аби тестувати інноваційні розробки, ну і так – заради дрібниць, забір біоматеріалів і тому подібне… Ну, під крилом Skytek, ясна річ. А ще та дітвора масово працює на отих заміських об’єктах Paradise Inside – тут уже все цілком легально, працюють задарма, ніби як забезпечують інтернати продовольством… Між іншим, це в них вважається страшенною удачею – працювати там…
Та я думаю, що як покопатись, то можна знайти там цілу купу зловживань, от тільки знову ж таки – кого те буде хвилювати, хоч у нас, хоч будь-де?..
Коротше – твого павучка подібна доля оминула, і от чого. Вона дременула з інтернату в тринадцять літ! І якщо ти не в’їжджаєш, то мені повідомили, що це чи не єдиний випадок в історії цих закладів – охоронні системи там дай боже! Але їй якось вдалося, не знаю, як. Потім про неї відомо мало, але якось вона таки відшукала свого татуся і влилась у його цю, скажімо, «організацію». А організація там непроста, ох яка ж непроста – розказувати довго, я тобі прикріпила там довідку з Окі, сама мало знаю.
[Open Link…
Okinawa-Net (с)
«Коти» (рос. – koty, kotyata, korni) – найбільше та, імовірно, наймогутніше організоване злочинне угрупування граймерів (тут і далі – сленгова назва нелегальних криптографів) на території російських демілітаризованих зон із центром в середині та на околицях Смоленської конгломерації. Займаються в основному зломом інтерфейсів, корпоративних систем та мереж, мережевими махінаціями, кібершпигунством, копіюванням, розробкою та розповсюдженням нелегального софту, дрімів та ін.
Угрупування має власну ієрархічну структуру – оперативникам відомо, що основна маса злочинців розділена на рядових виконавців (т. з. білі –«belye koty», «belyashi»), котрих більшість, та лідерів («chernye koty», «chernyshi», неоф. поліцейськ. –«cherti»), котрі зазвичай керують осередками та організовують злочини, але безпосередньо в оборудках та акціях участі не беруть. Серед «чорних» виокремлюються лідери всього руху, таких називають (в залежності від статі) «mama/otec», їх усього декілька, і сфери впливу між ними суворо регламентуються.
Історично угрупування було організоване приблизно в 90-х роках минулого століття в середовищі російських військових кібернетиків, котрі не були звинувачені в тяжких воєнних злочинах і таким чином отримали можливість повернутися до своїх домівок і сімей – в основному в демілітаризовані зони планетарної Росії. Примусова насильницька депортація сотень мільярдів російського населення з інопланетних колоній колишньої Об’єднаної Росії супроводжувалася організованим насиллям величезних масштабів, повною конфіскацією майна, поміщенням величезних людських мас в концентраційні табори на необжитих, віддалених планетах, жорсткою політикою репарації та масовими розправами, фактами офіційно санкціонованих геноцидів… У таких умовах демобілізовані російські кібернетики, використовуючи професійні навички та досвід, чинили підпільний і неполітичний спротив військово-цивільним адміністраціям демілітаризованих зон і тим самим допомогли вижити великій кількості колишніх співвітчизників.
З тих часів угрупування користується пошаною серед російських апатридів на всій
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Olya_#1», після закриття браузера.