Джеймс Хедлі Чейз - Весь світ у кишені

Сталеві ролети клацнули, наче пружина мишоловки, і закрили вікна, обернувши машину на залізну бляшанку.

Лаючись, Морґан випростався і став гатити руків'ям кольта об залізні шторки у безсилій злобі. Крізь удари він почув, як водій застогнав і сповз із сидіння на підлогу.

Ед із сіро-синім обличчям вилетів зі свого укриття, стискаючи гвинтівку.

Морґан обернувся і пильно поглянув на нього. Щось в очах Френка змусило Блека різко зупинитися.

— Ти — боягузливий пацюк! — гарикнув Морґан. — Я тебе зараз вгроблю.

Блек кинув зброю і благально підняв руки.

— Я намагався в нього поцілити, — дико закричав він. — Щось не так із мушкою, і гвинтівку заклинило!

Морґан раптом збагнув, що стікає кров'ю. Він роззяпив піджак і побачив величезну червону пляму.

Похитуючись, до нього підійшла Джинні. Її обличчя було червоним від жару палаючої машини, а волосся — трохи присмаленим.

— Тобі зле? — з тривогою запила вона.

— Дрібниця, — відказав Морґан, хоча насправді все було погано: його бив озноб, а голова йшла обертом. Він передав свисток Джинні. — Хутко клич Кітсона.

Вона дмухнула у свисток — прозвучало довге пронизливе виття. Потім дмухнула ще раз.

— Що з водієм? — запитала у Морґана. Він, притулившись до машини, дихав часто і неглибоко.

— Я розібрався з ним. Він встиг дотягнутися до панелі з кнопками, але, мабуть, зміг натиснути лише на одну з них.

Блек підійшов ближче і безпорадно застиг біля Морґана.

— Френку! Ти стікаєш кров'ю!

— Геть від мене, гнидо! — заричав Морґан. — Ти завалив усю справу. Тепер ми у повному лайні!

— Ні! — різко заперечила Джинні. — Ми досі можемо все провернути! Ходи сюди, я зупиню кровотечу.

Коли Морґан сів на узбіччі, Джинні зняла з нього піджак і сорочку.

Блек стояв, роззявивши рота, і не знав, що робити.

Френк закричав до нього:

— Забери тіло з дороги. Зроби нарешті хоч щось.

Джинні оглянула довгу подряпину вздовж ребер.

Рана була небезпечною, але кістки цілі. Дівчина задерла спідницю і відірвала довгу смужку матерії. Тоді підняла сорочку Морґана, відірвала не залитий кров'ю шматок тканини, склала із неї подушечку і міцно прив'язала до рани.

— Це хоч ненадовго спинить кров, — сказала Джинні. — Я перев'яжу її краще, щойно ми приїдемо до табору. Як ти?

Морґан повільно звівся на ноги, а тоді, скривившись, одягнувся.

— Зі мною все нормально. Годі квоктати, — він поглянув на панцерник. — Так, ми в лайні. Тепер не зможемо завезти авто у трейлер, а часу — обмаль. Якщо ми хочемо врятувати свої шкури, нам треба хутко вшиватися звідси.

Цієї ж миті «б'юік» із фургоном з'їхав з дороги і зупинився. Із машини виліз блідий та знервований Кітсон, запитально поглянувши спершу на Морґана, а тоді на броньовик.

Блек вигулькнув з-за кущів, де він саме ховав тіло охоронця.

— Що трапилося? — запитав Алекс. — Я чув постріли.

— Ми облажалися, — відрізав Морґан. — Треба вмиватися.

— Заждіть, — крикнула Джинні, — «б'юік» може заштовхати броньовик у фургон. Це можна зробити! Треба хоча б спробувати. Не можна ж все ось так покинути!

Морґан прикипів поглядом до дівчини.

— Ну звісно ж! Що це з моєю головою? — бос повернувся до Кітсона. — Відчепи фургон, хутко!

Відчувши знервованість у голосі боса і збитий з пантелику, бо не знав, що трапилося, Кітсон швидко підбіг до трейлера і витягнув стяжний болт.

Морґан знову закричав до Блека:

— Допоможи йому! Ну ж бо! Розверніть той фургон. Ти, Джинні, постав «б'юік» за броньовиком!

Поки Блек із Кітсоном вручну перетягували трейлер, Джинні проїхала на «б'юіку» повз броньовик, а тоді дала назад так, аби задній бампер її машини зчепився із заднім бампером панцерника. Кітсон і Блек дотягнули фургон впритул до машини.

— Заблокуйте колеса, аби він не ковзав, — сказав Морґан. — Бери ломи, Еде! Використай їх, аби перед не просів.

Працюючи з відчайдушною швидкістю, Кітсон зібрав кілька величезних каменів і попідкладав їх під колеса, поки Блек заклинив ломами шасі фургона, аби той не покотився вперед.

— Давай! — крикнув Морґан, махаючи Джинні.

Кітсон підійшов до броньовика й зупинився, а Френк тим часом відкрив задні дверцята фургона.

— Давай обережно! — знову гукнув Морґан.

Джинні почала повільно штовхати «б'юіком» броньовик. Хоча авто з грошима стояло на ручному гальмі, постійний тиск «б'юіка» таки зрушив його з місця.

Кітсон і Блек підштовхували передні колеса, намагаючись затягнути броньовик у фургон. Нарешті панцерник почав повільно заїжджати у трейлер. Передні колеса «б'юіка» помалу піднімалися трапом, заштовхуючи авто всередину.

— Стоп! — закричав Морґан. — Усе! Еде, забери ломи та гвинтівку. Кітсоне, причепи фургон! Хутко! Не можна гаяти ні хвилини!

Джинні проїхала до трейлера, а тоді розвернулася й позадкувала, щоб Кітсон міг причепити фургон до машини.

Дівчина вийшла, і на місце водія знову сів Алекс. Він повернув «б'юік» із фургоном обличчям до дороги.

Морґан і Блек залізли у трейлер.

Обидва чоловіка були шоковані тим, скільки місця у фургоні зайняв броньовик. Вільного простору залишилося мало: по вісімнадцять дюймів із боків та два фути позаду. Вони збиралися сховатися в кабіні броньовика, а тепер їм доведеться сидіти ззовні, і поїздка явно не буде зручною. Якщо Кітсон їхатиме надто швидко, панцерник може зрушити з місця і розчавити їх.

— Пильнуй, — сказав Морґан, залізши всередину. — Якщо машина посунеться...

Юнак кивнув:

— Я буду уважним.

— Може, краще заблокувати колеса? — завагався Блек біля дверей.

— Залазь усередину, чорт забирай, — гарикнув Морґан. — На це немає часу. Поїхали, Кітсоне!

Алекс зачинив фургон, підійшов до «б'юіка» і сів за кермо.

Джинні зняла залиті кров'ю спідницю та блузку і перевдягнулася в сірий одяг.

Кітсон швидко зиркнув на неї, відзначивши про себе, наскільки ж вона бліда.

Завівши двигун, він швидко покотився дорогою, відчуваючи слабку реакцію «б'юіка», який тягнув за собою стільки ваги.

Коли Джинні застібнула блискавку збоку на спідниці, він нарешті спитав:

— Що трапилося?

Знервованим нерівним голосом вона коротко переповіла події.

— Тобто у броньовику — труп? — налякано перепитав Кітсон.

— Якщо той чоловік ще живий, — сказала Джинні, — він викличе підмогу по радіо — і нам гаплик. Але Морґан сказав, що застрелив його.

— Ми що, привеземо його в кемпінг?

— Ой, заткайся! — крикнула, зриваючись на писк, Джинні. Вона відвернулася