Скотт Ферріс - Інґа

«ніколи не знала, чому або як» Інґа змінила Джека, «чи що між ними відбувалося», але вона була знайома з багатьма жінками, з якими зустрічався і спав Джек, і не мала сумнівів, що Арвад «відрізнялася від них усіх». До Інґи Кеннеді подобалися яскраві жінки — танцівниці шоу, актриси, офіціантки. Він сприймав їх як сексуальні об’єкти, не більше. «З нею ж були істотно інші стосунки! — підкреслювала Кокс. — Безумовно, вона його підкорила»{243}.

Чак Сполдінґ погоджувався з дружиною, що Інґа посіла в серці Джека особливе місце. «Серед усіх, кого я коли-небудь бачив поруч з ним, вона була найгармонійнішою, — стверджував Сполдінґ. — Вона на голову перевершувала усіх інших, коли починала говорити… У ній було щось сміливе, що, безумовно, йому подобалося — вона стільки зробила, стільки пережила. Вона стала майже вигаданим персонажем». Звісно, не лише вродою, як зазначав Чак, Інґа приваблювала чоловіків. Вона була «дуже сексуальна, бо подобалася собі. Із задоволенням зустрічалася з Джеком. Він тішив її»{244}.

Про роман Інґи і Кеннеді-молодшого в Washington Times-Herald ходила купа пліток. Як і Сполдінґа, інших знайомих з Джеком та його репутацією людей особливо вразило те, що саме ця красуня, здається, спромоглася змінити його ставлення до жінок. «Усі ми знали, що він був закоханим у неї до нестями», — казав редактор Times-Herald Френк Уолдроп{245}.

Один із найвідданіших друзів Джека — товариш по Гарварду — Торберт Макдоналд, який відмовиться від перспективної кар’єри, щоб стати правою рукою Кеннеді, теж помітив особливі почуття Джека до Інґи. Аби зблизитися з Джеком, Макдоналд витратив багато часу, здобуваючи прихильність Інґи. Він весь час казав їй, як сильно Джек її любить. «Я відкрив нового Кеннеді, — повідав він їй у одній, записаній ФБР, розмові. — Додалося щось нове… Здається, тепер в нього трохи інше ставлення до дівчат». На що Інґа відповіла: «Люблю тебе, Торбе, ти — найбільше сонечко в світі»{246}.

Інзі справді подобався Макдоналд, але не те, як він звертався до неї в листах — «скандальна скандинавка», — вона терпіти цього не могла. До того ж цей чоловік закохався у Кік, але не був впевнений стосовно своїх шансів завоювати її серце. Інґа дала йому пораду з особистого досвіду: «Ти не маєш залишати її на роки. Жодна дівчина не любить бути сама. Розлука не додає серцю любові»{247}.

Ті, хто знав Джека, щиро дивувалися, що він по-справжньому закохався. Він не походив на того Джека Кеннеді, який — до Інґи і після неї — все життя був одержимий секс-перемогами і одночасно страхом, що його викриють. Джек, — те саме свого часу говорили і про його батька, — секс із вродливими жінками сприймав як щось, що належало робити заможному чоловікові, «як їсти ікру». Так «йому ввижалася мужність»{248}.

Нав’язливому тяжінню Джека до жінок присвячено цілі книжки, в яких кабінетні психологи визначали чотири основні теорії, що пояснювали його поведінку.

У першій йшлося про звичайне наслідування свого батька, Джозефа П. Кеннеді — загальновідомого розпусника. Старший Кеннеді до такої міри не крився зі своїми інтрижками, що одного разу навіть взяв із собою свою тодішню коханку, актрису Ґлорію Свонсон, на сімейну морську прогулянку з його дружиною та дітьми.

Роуз Кеннеді все життя наполягала на тому, що її чоловік не мав стосунків із Свонсон, і в своїх мемуарах вона навіть наївно згадувала, як ходила з нею на шопінг і як «чудово прогулювалася разом з нею і насолоджувалася захопленням, яке вона збирала навколо себе»{249}. Згодом приголомшена Свонсон запитувала: Роуз Кеннеді була «дурепою… чи святою? А може, і кращою за мене актрисою?»{250}.

Джозеф Кеннеді намагався звабити подружок своєї доньки і сина (він і до Інґи клеївся, доки поблизу не було Джека). Роуз Кеннеді вважала таку поведінку кумедною. У 1949 році в листі до доньок вона жартувала про намагання чоловіка затягти в ліжко юну дівчину наймолодшого сина Теда, щойно їй виповнилося 18. «Позаяк їй лише 18, то така пропозиція просто ошелешила дівчинку», — писала Роуз. Джо на той час було 60{251}.

Інтрижки Джо в родині сприймали нормально, і його діти, як дівчата, так і хлопці, навіть допомагали діставати батькові нових жінок. Вашинґтонська світська левиця Кей Гелл згадувала, як в ресторані до неї підійшли тодішній конгресмен Джек та його молодший брат Роберт, і повідомили про приїзд батька в столицю на кілька днів і потребу у жіночому товаристві[18]. «Вони запитали, кого б я могла порадити, — розповідала Гелл, — і були абсолютно серйозні»{252}.

Те, що Джек і його рідні брати і сестри сприяли зрадам батька, демонструє очевидну відсутність поваги до їхньої матері, що могло перерости у нього у відсутність поваги до всіх жінок — так стверджує друга теорія, яка пояснює його розпусту. Авжеж, покірна згода Роуз Кеннеді із хамською поведінкою її чоловіка аж ніяк не могла викликати великої поваги. Але в Джека з матір’ю були й інші проблеми.

Одна з них — страх, що його покинуть. Коли Джекові було три, Роуз єдиний відомий раз повстала проти зрад чоловіка і залишила його з дітьми на три тижні, поки її батько не наказав їй повернутися. Згодом Роуз давала собі