Ніка Сасс - Міст: Подарунок з минулого, Ніка Сасс

Розділ 18

Вранці того дня, коли мав відбутись суд, Агата відвела Даню до садочка, а сама поїхала до будівлі суду. Засідання у справі її батька було призначене на дванадцяту годину. А вже за декілька днів вони зможуть повернутися до Лондона.

 

Суд закінчився вдало для Юрія Костянтиновича, всі обвинувачення були зняті. Тому батьки запросили Агату і Євгена Любимова, адвоката батька, на обід, відсвяткувати. Про відносини Стаса і сина, Агата батькам нічого не казала. Хоча пізніше з’ясувалось, що Даня все сам розповів, коли був в гостях в бабусі і дідуся. Адже він був такий щасливий, що тепер у нього є тато. На рахунок обізнаності Любимова, Агата не була впевнена, але зважаючи на задумливі погляди, що він на неї кидав, скоріше за все він був в курсі.

 

Обід пройшов в спокійній атмосфері. Батьки спілкувались з адвокатом. У Агати спитали як Данилко і коли вони відлітають. Пізніше Євген вибачився, що в нього ще справи і поїхав. Дівчині теж скоро подзвонили з садочка і попросили забрати Данилка через те, що він почав вередувати і скаржився на те, що в нього болить голова.

 

Даня, справді, виглядав дуже нетипово, щічки червоні, очі блищать. Коли вони прийшли додому, то спершу Агата вирішила поміряти температуру. Виявилось, що не висока, та все ж є. Вона вклала сина у ліжко і за кілька хвилин він заснув.

 

Ввечері малюк попив тільки чай і знов ліг спати. Вночі, коли Агата підійшла перевірити, як почувається син, то виявилось, що в нього жар. Термометр показав температуру 39,3. Дівчина була в паніці. За п’ять років Даня майже не хворів, пару разів в нього був лише легкий нежить. Тому в їхній аптечці не було навіть жарознижувального. Не знаючи, що робити, Агата подзвонила Стасу. За декілька гудків, чоловік все ж підняв слухавку.

- Агата? - відповів охриплип зі сну голосом.

- Пробач, що так піздно...- почала дівчина.

- Щось з Даніком? Зараз зайду, - він скинув виклик, а за мить Агата почула стукіт у двері.

- Проходь, - вона відійшла, пропускаючи чоловіка в середину.

- Що сталося? Що з Данилком?

- В нього піднялась температура, а в мене навіть жарознижувального немає. А залишити його самого я не можу. Зможеш біля нього побути, а я побіжу в аптеку?

- Стій! Я сам. Ти час бачила?

Агата глянула на годинник на стіні, справді, було вже пів на другу.

- Гаразд. Дякую.

- За що? Це ж і мій син також. Я швидко, - він вийшов з квартири, а за півгодини знов почувся стукіт у двері.

- Взяв декілька видів, в аптеці порадили. 

- Дякую, Стасе, - промовила дівчина втомленно.

- Як Данилко? - спитав стурбовано чоловік.

- Температура майже 40. Треба скоріше дати йому ліки. Допоможеш?

- Так, звісно.

Вони пройшли до дитячої спальні. Агата вмикнула нічничок у вигляді їжачка і присіла на ліжко сина, Стас присів поряд, намагаючись розбудити дитину. Коли хлопчик прочинив очі, Агата дала йому сироп, після чого малюк звону заснув. Дівчина залишилась з ним поряд, а чоловік пішов до вітальні. За півгодини Агата вийшла з кімнати.

- Температура спала, - промовила тихо. - Можеш йти додому. Тобі ж завтра на роботу.

- Не турбуйся за мене. Лягай відпочивати, - він помітив яка вона була втомлена і вирішив сам послідуквати за сином, щоб дівчина могла трохи відпочити.

 

Агата лягла в ліжко і відразу заснула. Через деякий час Стас зайшов і дивився на неї сплячу. Руде волосся розкидалося по подушці, вії тріпощуть. Він не став її будити і пішов в кімнату до сина, де сів у крісло і проглядав новини в телефоні, переіодично підходив і перевіряв чоло сина. Сон його здолав вже під ранок в тому ж кріслі.

 

Прокинувшись вранці, Агата відразу кинулась до кімнати сина. Там на неї чекала неймовірна картина. Хлопчик спав у своєму ліжечку, а поряд в кріслі спав Стас. Темне волосся чоловіка було в безладі. Як же вони схожі. Батько і син. Два коханих нею хлопчики. Агата перевірила температуру сина і впевнившись, що її немає, тихенько вийшла з кімнати. Треба було приготувати сніданок. Вона вирішила насмажити оладки, які так полюбляє син. 

 

У Стаса спрацював будильник, і він швидко його відключив. Торкнувся  чола малого і вийшов до вітальні, потягуючись і позіхаючи. Агата стояла біля стільниці, спиною до нього і готувала каву. Така мила і домашня в піжамних шортах і майці. Він одразу згадав той час, коли вони були разом і він міг до неї наблизитись і стиснути в своїх обіймах, а потім...”Дідько!” Кудись не туди поринули його думки, що відразу далось взнаки напругою в деяких місцях. 

 

- Доброго ранку, - позначив свою присутність чоловік.

- Доброго ранку, - посміхнулась дівчина так чарівно і щиро, що в Стаса пришвидшилось серцебиття.

- Будеш оладки? - вона трохи залипла на такий його заспаний вигляд.

- Так. А то мені вже скоро час бігти, - відповів Стас, ще раз потягнувшись і розім’явши плечі.

- Кави?

- Так, дякую. Це точно не буде зайвим, - він взяв у неї чашку.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍