Ясміна Лав - Покоївка для бізнесмена, Ясміна Лав

Іра мала рацію з самого початку , він награвся і повернувся до свого життя , а покоївка не вписується в його світ .
Цього варто було чекати .

 ***

Ніч була жахлива .
Весь час перед очима з'являвся його образ . Він ніяк не йшов з моєї голови ...
Під ранок вдалося заснути , але зовсім ненадовго . Звук будильника сповістив про початок нового робочого дня ...

Цілу дорогу до готелю Іра не замовкала . Вона розповідала про Сергія , потім щось про вечерю , потім ще якусь тему вигадала ... 
Я розуміла , що подруга хоче відволікти мене,  та скажемо чесно , в неї нічого не виходило ...

На роботі ми , як завжди, поділили номери . Конференція,  що проходила в готелі,  закінчувалася і роботи було просто через край .
І це добре . Не буде часу на дурні думки , думала я піднімаючись на восьмий поверх .

Я працювала вдвічі старанніше . Протирала поверхні вдвічі ретельніше , а пилососила ледь не з лупою . Але в горлі і так стояв комок , а на серці наче камінь . Навіть стало важко дихати .

Далі мене чекав номер на шостому поверсі .
Адміністратор повідомив що гість поки не з'їхав , але прибрати там потрібно . Тому перед тим як зайти , я постукала . Ніхто не відповів і я увійшла всередину .
В номері було тихо . Вочевидь чоловік вийшов у справах .
Те , що тут живе чоловік я зрозуміла по розкиданих на ліжку речах . І прийнялася за прибирання .

Але за хвилину почула як відкриваються двері ванної кімнати, а коли повернулася то на мене з усмішкою дивився той самий незнайомець .
На ньому був одягнутий білий халат  нашого готелю , а на ногах легкі капці .

- Ти сама прийшла ?- з подивом спитав чоловік .
А потім спокійно перейшов від дверей і зупинився в самому проході з кімнати .

- Я просто хочу прибрати ваш номер .
- Ти ж розумієш що це доля . 
- Я тут працюю , ви - гість . Ніякої долі .
- Ні , квіточко . До мене в номер могла прийти будь-яка інша покоївка , але ...
- Це випадковість .

Він тільки усміхнувся ...
А його очі не віщували нічого хорошого .

- Чого ж ти мене так боїшся ?- спитав чоловік і зробив крок в мій бік .
На що я зробила два назад .

- Яка ляклива кішечка ...- майже пошепки говорив він.

Але цей шепіт давив на мої вушні перепонки . А в грудях розливалося відчуття страху.

- Мені краще піти ...-я майже просила .
Але він тільки похитав головою .

І я зрозуміла , доведеться знову тікати . І чекати не було сенсу , тому що з кожним кроком назад , я просто заходила далі в номер . 
Тому обігнувши великий диван , я швидко ринулася до виходу . Мені було байдуже що всередині залишиться візок , байдуже на те що я точно отримаю догану , якщо гість поскаржиться ... 
Нехай хоч звільнять , тільки б втекти звідси .
І я втекла . Майже .

Біля самих дверей мене притисли до стіни сильні чоловічі руки . А за секунду він розвернув мене обличчям до себе . І впився в губи жорстким поцілунком .
А коли я спробувала відштовхнути , вкусив до крові нижню губу .

- Я ж знаю чим ви тут заробляєте , квіточко . То що ж не так ?

Стало соромно , бо я розуміла що він говорить правду . Та я не з тих дівчат , які  надавали клієнтам " особливі послуги". Так вони це називали між собою. Я  цим займатися не буду ніколи .

- Я не заробляю в такий спосіб.
- Невже ?
Прогарчав чоловік і знову спробував мене поцілувати . Та я встигла ухилитися . І його губи торкнулися моєї щоки.

- Послухай , я завжди отримую те , що хочу . І краще тобі погодитися по доброму ....
- Я вже сказала , ні !- я кричала скільки було сил , сподіваючись що в коридорі мене почують .
- Отже , доведеться застосувати силу .

А за цими словами я отримала сильний удар в живіт  і почала задихатися від болю. Очі наповнилися сльозами . І я перегнулася навпіл...
Та чоловік відразу підняв мене.

- Я навчу тебе бути слухняною ....- притискаючи мене до стіни шепотів він .

Його руки підіймалися по моїх бедрах . Я намагалася пручатися , але мене наче покинули сили . А кожен рух віддав сильним болем в грудях і животі .

- Ні ...!

Та у відповідь я відчула як рветься верх моєї сукні і маленькі ґудзики сиплються на підлогу ...

- Розслабся ...- прогарчав він роздвигаючи ногою мої стиснуті коліна і вкусив мене за шию .

- Ні !- зібравши всі свої сили я постаралася вирвати руку .

І мені вдалося ,та все що я встигла зробити це спроба вдарити кривдника , але лиш розшарпала його щоку нігтями.

- Шльондра !- зірвався він на крик .

І я бачила як до мого обличчя наближається чоловічий кулак . А потім відчула сильний удар головою об стіну  , і в очах потемніло ...

Очі закривалися і я почала сповзати на підлогу ...

- Я ж хотів по-хорошому...- наче ехо проносилося в голові ...

Останнє що я почула це якийсь гуркіт ...
І просто втратила свідомість...

Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно