Світлана Дремлюк - На кленовім мості

такі, що чекають допомоги й підтримки від тебе. Вони не завжди просять, але ти маєш зрозуміти й відчути це прохання, а допомагаючи іншим, міцнієш і сам. Виходить, що від тебе теж залежить, як ти пройдеш свою дорогу, як зумієш зберегти щедрість і тепло душі, даровані тобі Всевишнім.

У житті не буває ні легких, ні простих доріг. І на моїй було каміння гостре й терни колючі, були й скелі неприступні, так і не здолані мною. А що з того, що ти будеш плакати та тужити затим, що не збулося, згадувати без кінця про пекучі рани і ятрити душу собі й іншим? Адже ніщо не повертається назад — сторінки життя не переписуються заново.

Що може радувати людину на схилі життя? Повнота думок і спогадів, усвідомлення того, що життя прожито не марно, а особливо, коли ти відчуваєш, що ще здатен допомогти комусь бодай хоч добрим словом чи співрозумінням. А ще — коли ти йдеш вулицями міста, тебе впізнають, вітають, а ти даруєш людям посмішку й привітне слово, — ділишся тією щедрістю, котрою колись навіки обдарувало небо життя твого...

Оглавление Таїна слова Величальна Корсуню «Життя дарує радість спілкування» У бібліотеці Зимова октава Сніговий вальс «Не попрощалися. He говорили.» Елегійне Раздумья Посвящение Виле Думки у надвечір’ї (секстет зізнань) Страхи «Чигирине, Чигирине...» З народних мотивів В дорозі З давнього Лесі Осінній триптих Провесінь Ін’єктиви Нове намисто (новели)   «Ой, горе тій чайці...»   «Якби була знала, що тут така біда...» (Кривда)   «Човен хитається серед води...»   «І вишите моє життя на ньому...» Небо життя мого (автобіографічні нариси)   І. Замість вступу   II. Корені   III. Хата   IV. Слово про батька   V. Мама   VI. Війна   VII. Ярмарки   VIII. Пісня   IX. Дороги   X. Мої університети (наука життя)   XI. Зустрічі в дорозі (філософія життя)   XII. Небо життя (замість епілогу)