Bogdana reider - Зоряні Війни : Еніка Скайвокер ( Відновленя ), Bogdana reider

— Гай, я розумію твої побоювання, — сказав він нарешті, — але я також знаю, наскільки важливо для Еніки мати свій власний світловий меч.

Гай кивнув, але його погляд залишався напруженим.

— Я розумію, Обі-Ван, але безпека Еніки зараз важливіша. Югамда все ще на свободі, і ми не знаємо, які в неї плани. Якщо вона дійсно хоче завдати шкоди моїй дочці, то ми повинні бути готові до всього.

Еніка уважно слухала розмову, відчуваючи змішані емоції. Вона розуміла, що її батько і майстер намагаються її захистити, але також відчувала розчарування через можливе відкладення важливої подорожі.

— Майстер, батько, — сказала вона нарешті, — я розумію ваші побоювання, але зі справжнім мечем мне буде більше шансів захистися ні з цим.Вона показала на свій навчальний меч

Обі-Ван зупинився на мить, розглядаючи аргумент Еніки. Її слова мали сенс: справжній світловий меч надасть їй більше можливостей для самозахисту і збільшить шанси на виживання в разі зіткнення з Югамдою.

— Ти права, Еніка, — погодився Обі-Ван, дивлячись на свого падавана з гордістю. — Справжній світловий меч надасть тобі більше шансів. Але ми не можемо ігнорувати небезпеку, яка на нас чекає. Ми повинні бути готові до будь-яких несподіванок.Гай, злегка нахмурившись, зітхнув і нарешті кивнув.

— Добре, Обі-Ван. Якщо ти вважаєш, що це необхідно, я підтримую твоє рішення. Але будьмо дуже обережні. Ми не можемо дозволити собі помилок.

— Я обіцяю, що ми будемо дуже обережні, — запевнив Обі-Ван, відчуваючи полегшення від підтримки Гая. — Ми зробимо все можливе, щоб забезпечити безпеку Еніки під час цієї подорожі.

Еніка зітхнула з полегшенням, відчуваючи, як важливість моменту накладає на її плечі додаткову відповідальність. Вона знала, що отримання власного світлового меча — це не тільки символ її навчання, а й важливий інструмент для її захисту та боротьби. Наступного ранку, коли перші промені сонця освітили храм, Обі-Ван, Еніка та Гай вирушили в подорож до планети Ілум, де вони мали знайти кристал для світлового меча. Планета була відома своїми кристалами, які використовували джедаї для створення своїх мечів.

– Ти повинна відчути кристал, – сказав Обі-Ван. – Він викличе в тебе резонанс. Ти зможеш відчути його присутність.Еніка кивнула, зосереджуючись на своїх відчуттях. Вона відчувала холод печери, тихий шепіт вітру, але кристалу не було. Вона продовжувала концентруватися, намагаючись відчути його присутність.

– Я не відчуваю його, – сказала вона, відкриваючи очі.Обі-Ван кивнув, зрозумівши її.

– Це нормально, – сказав він. – Ти щойно почала. Продовжуй намагатися. Він тут десь. Еніка кивнула, знову закривши очі. Вона зосередилася, намагаючись відчути кристал. І тоді вона відчула щось. Це було слабке, але вона відчула його. Вона повільно підняла руку, вказуючи на місце, де вона відчувала кристал.

– Там, – сказала вона, відкриваючи очі.Обі-Ван кивнув, поглянувши в тому напрямку.

– Добре, – сказав він. – Іди туди та знайди свій кристал.Еніка кивнула, пішла до місця, яке вона вказала. Вона відчувала, як її серце б'ється в грудях, але вона не відчувала страху. Вона знала, що це її шлях, і вона була готова його пройти.

– Ну чому саме угорі  вона подивилась на кристал  котрий стирчав угорі.Вона полізла на верх

— Обережно моя маленька падаван  почулося знизу

— Знаєш свої 22 ти теж  не старий майстре мій молодий майстре  в тон йому відповіла Еніка.

— Взяла  прокричала вона  упавши прямо в руки майстра

– Не лякай мене так 

Обі-Ван усміхнувся, притримуючи Еніку, яка впала просто йому в обійми. Він відчував гордість за свою падаван, яка успішно пройшла одне з найважливіших завдань у своєму навчанні.

— Ти чудово впоралася, Еніка, — сказав він, допомагаючи їй встати на ноги. — Це був важливий крок на твоєму шляху до становлення справжнім джедаєм.

Гай, який стояв поруч, також посміхнувся, спостерігаючи за дочкою. Він знав, що цей момент буде особливим для неї.

— Тепер, коли ти маєш свій кристал, ми можемо розпочати процес створення твого світлового меча, — сказав Обі-Ван, ведучи Еніку на вихід з печери. — Це буде важка робота, але я впевнений, що ти впораєшся. Еніка кивнула, відчуваючи змішання хвилювання і тривоги. Вона знала, що створення світлового меча — це не просто технічний процес, але й духовний. Вона має вкласти частину себе в цей меч, зробити його продовженням своєї сутності.

Повернувшись до храму, Обі-Ван та Еніка почали працювати над створенням світлового меча. Вони провели кілька днів у медитаціях та технічних підготовках, щоб досконало налаштувати кристал і компоненти меча. Одного вечора, коли вони завершували останні штрихи, Еніка відчула, як її серце затріпотіло від хвилювання. Вона тримала в руках новий світловий меч, відчуваючи його вагу і силу.

— Тепер ти готова, — сказав Обі-Ван, дивлячись на свою падаван з гордістю. — З цим мечем ти станеш ще сильнішою і зможеш захищати себе та інших.

Еніка активувала меч, і синє лезо засвітилося в темряві кімнати. Вона відчула, як зливається з цим інструментом, як він стає частиною її самої.

— Дякую, майстре, — сказала вона, дивлячись на Обі-Вана з вдячністю. — Я обіцяю, що використовуватиму цей меч лише на благо.

— Я вірю тобі, а тепер пішли спати.

Обі-Ван з посмішкою дивився на сплячу Еніку, приховуючи свої тривоги глибоко в серці. Він знав, що її шлях буде складним, але вона мала силу і мужність, щоб подолати всі труднощі. Він намагався відкинути думки про можливу загрозу з боку Дуку і Югамди, зосереджуючись на теперішньому моменті.

Зі сну  его вирвав гуркіт на кухні Він підскочив і вибіг в гостьову кімнату, що слугувала йому з Енікою кухнею. Дівчинка знайшлася там, утримуючи в руках сковорідку яка явно була явно важкою для 11 річної дівчинки, а плита за високою

— Еніка, що ти робиш? — запитав Обі-Ван, намагаючись приховати свою тривогу за жартівливим тоном. Він побачив, як дівчинка намагається поставити сковорідку на плиту, але її руки тремтять під вагою.