Стейсі Браун - Невипадково, Стейсі Браун

І він поклав слухавку.

А я сидячи з телефоном в руках не могла зрозуміти що відбулось і чому він знову різко змінився. Це вже відбувалось не в перший раз, й знову неабияк розгнівало мене. Здавалось, що він грається зі мною. Чи варто дозволяти йому це робити? Однозначно ні! З цими думками, я укуталась в теплу піжаму та лягла у ліжко.

Але злість на Беннета ще довго не давала мені заснути. В думках я поверталась на бал, згадувала наш танець, рухи та неймовірний потяг, що я відчувала до цього чоловіка. В уяві весь час бачила його пронизливий погляд, що ніби магніт притягував до себе. В той самий час, він дратував своєю надмірністю та вмінням робити все по-своєму, лише як йому заманеться.

Не одну годину я лежала й думала про той вечір. Та все ж таки сон переміг і я заснула.