Данило Лукич Мордовцев - Заклятий козак

людей та визначними вчинками їх перевищує; героїв греки вважали за півбогів; геройські вчинки - такі, що перевищують сили звичайних людей.

7Хрестоносці - німецький орден (чин), мав свій осідок у теперішній Прусії; були це войовничі ченці; під приводом, що беруться навертати поган на християнську віру, вони нападали на сусідні народи (на литовців, прусів, на Польщу), нищили їх краї та загарбували їх під свою владу, а то й зовсім винищували, як це зробили з прусами, народом спорідненим із литовцями (із давніх прусів залишилась тільки назва); звались вони хрестоносцями від нашитого на спині чернечого одягу хреста.

8Воєвода - начальник військових сил, провідник їх у боях.

9Тур - дикий бик, дуже злючий та завзятий; тури скидалися на зубрів або американських бізонів; їх колись було багато на Україні, й полювання на них було дуже небезпечне; тепер вони вже зовсім винищені.

Ратище - довгий спис, - пор. «Життя і Знання» за квітень, 1934, ст. 116.

10Чортория - містечко над річкою Случ, що вливається з правого боку до Горині, пор. поясн. 1.

11Чвара - суперечка, бійка, метушня, війна.

12Комонник - військовий на коні, кіннотник.

13Отрок - раб, невільник («той, що не смів говорити нічого», коли йому наказували; слово «Отрок» - означало колись і «Дитину», що «не говорить іще»).

14Дружинник - один із княжої дружини (княжого військового товариства).

15Чура - козацький слуга-товариш, носив козакові зброю, ходив із ним у походи.

16Ратні люди - військові, воєнні люди, вояки; «рать» по-староукрашськи - «війна».

17Ординці - татарська орда, люди приналежні до татарської орди: в потатарських часах у нас називали ще ординцями службових людей, що ходили посланцями до орди.

18«Ставати на прю» - ставати на суперечку, сперечатися, перечитися.

19Ізгой - людина, викинута з дотеперішнього її життя (людина - безправна).

20Черкаси - місто над Дніпром; у Черкасах сидів у XVI в. пограничний староста; на південь від Черкас тяглися степи, які згодом колонізувала українська людність.

21Мурза або мірза - татарський військовий старшина зі шляхти татарської.

Перекоп - тат. Ор-Капу, місто на шийці, що лучить Крим із Україною, було колись сильно укріплене.

22Бакшиш - перське слово: гостинець, подарунок, звичайно - подарунок грішми, хабар.

23Ногайці - турецьке плем’я (колись великий народ), живе тепер іще на Кавказі й у Середній Азії; частина їх жила на українських степах, поділялася на кілька орд, що признавали над собою владу татарського хана.

Буджацькі татари - татари, що жили над Чорним Морем між долішнім Дунаєм і долішнім Дністром (Буджак - це степ у тих околицях).

24Ган - заїздний дім.

25Очаків - місто в лимані Дніпра; тут була твердиня (Кара-Кермень або Озу-Кале), що її збудував 1492 р. татарський хан Менглі-Гірей. Козлів або Євпаторія (тепер - Гуеслеве) - місто і пристань на західному побережжі Криму, славиться пам’ятками татарського магометанського мистецтва (мечеть Хан-Джамі з 1552 р.).

26Євнух - вивалашаний (скастрований) турок чи татарин; євнухові казали сторожити гареми (див. поясн. 36).

27Чамбул - татарський військовий відділ, татарська ватага.

28Удалець - до всього здатний, меткий, відважний.

29Зорити - дуже докладно роздивлятися, стежити за чимось.

30Дмитро Байда-Вишневецький - волинський пан, перший знаний в історії козацький старший, побудував 1552 р. укріплення на Малій Хортиці (острів на Дніпрі) для боротьби з татарами. При допомозі Литви й Московщини вів боротьбу з татарами. В поході на Волощину попав у турецький полон, і в Царгороді 1563 р. його покарали на горло. Про Вишневецького народ склав багато оповідань та пісень, де він називається «Байдою». Одну з тих пісень ми й досі співаємо («Ой, п’є Байда мед-горілочку»).

31Улус - країна, що належала якомусь татарському чи турецькому родові.

32Литаври - мідяні котли (бубни) з натягнутою на них шкурою; ними скликали на раду.

33Наказний кошовий - заступник кошового, його вибирали на якийсь час, а тоді він мав ті самі права, що й кошовий.

34Чосу дати - дати научку, прочухана дати.

35Конак - палац східних володарів, високих урядовців.

36Гарем - у магометан окрема кімната для жінок, куди чужим чоловікам приступу немає.

37Аллаг - арабська назва Бога, мусульманський Бог.

38Гарба - великий драбинястий віз, звичайно на двох колесах.

39Стая - гр. стадіон, віддаль на 192 м.

40Бахчисарай - місто на Криму, колись столиця кримського хана, має багато пам’яток татарського мистецтва (ханський палац із XVI ст.).

41Десятники - військово-адміністраційні урядовці за княжих часів, стояли на чолі десятка людей.

42Отаманська Порта - почесна назва турецького уряду, Туреччина (властиво, Порта, - брама палацу в Царгороді, де мав свій осідок турецький уряд до 1918 р.).

43Муслєми - магометани, мусульмани.

44Терехтемирів - село на правому березі Дніпра в канівському повіті; від 1578 р. був там Успенський монастир, де доживали свого віку старі запорожці.

45Галера - середньовічний весловий корабель із рядами лавок, за якими сиділи гребці й веслували; це була тяжка робота, й до неї вживали невільників.

Коса або пересип - вузький вал піщаний, що відділює затоки від відкритого моря; Кімбурська коса - напроти Очакова (див. поясн. 26).

Аслан-Кермень, тепер Кахівка, місто-твердиня над Дніпром, вище Тягані.

Про устрій та звичаї на Запорозькій Січі прочитайте сой ще в історії Аркаса або в «Історії Козаччини» Крип’якевича,

Данило Мордовець

Дві долі

Ходили колись по землі дві долі, шукаючи кожна те, що їй від Бога наказано, а як прийшов час, то й спіткала кожна того, з ким від самої колиски аж до темної домовини ходити мала поруч, мов зі старцями міхоноші, показуючи шлях чи до щастя, чи то до нещастя, як кому від Господа судилося. І тут одна доля спіткала те, що шукала, під сільською стріхою, у вбогій хатині, у колисці з решета, з-під гусенят; друга знайшла те, що їй судилося, у багатім будинку, у розкішній колисочці та під тоненькими пелюшечками, дорогим шовком гаптованими.

А хто б тоді сказав, чия доля буде краща - чи того, кого заплакана мати у решеті з-під гусенят колихала та на івасеву сирітську долю нарікала, чи того, кому щаслива мати щовечір співала:

У котика, у кота

Колисочка золота,

А в мойого Юрасика

Іще краща того?..

А от побачимо…

І

За зеленою левадою сідало весняне сонечко, розсипаючи снопи золотого